Сторінка 5 з 5
типу. За післявоєнні роки тут зведено сотні нових будинків, заасфальтовано центральні вулиці, висаджено багато декоративних і фруктових дерев. У центрі Ситківців встановлено пам'ятник В. І. Леніну, в парку - обеліск воїнам-односельцям, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. У селищі з'явилося 25 нових вулиць, зокрема вулиці Гагаріна, Комарова, Гайдара та ін. Працює 26 магазинів і торговельних точок, лікарня
на 75 ліжок, поліклінічне відділення, зубопротезний кабінет, 7 медичних пунктів і профілакторіїв, 3 дитячі садки.
Великих успіхів досягли трудящі селища в розвитку культури й освіти. В селищі діють середня школа, восьмирічна школа-інтернат, в яких працюють 89 кваліфікованих вчителів. Середня школа має чудове приміщення на 35 класних кімнат, 13 класів-кабінетів, є деревообробна і залізообробна майстерні. При школі працює музична студія. 12 вихідців із села стали кандидатами наук з різних галузей знань, 324 - інженерами, 152 - лікарями, понад 500 - учителями. Син завідуючої початковою школою 3. А. Білкун - нині український письменник-сатирик М. В. Білкун. Шестеро дітей з сім'ї Сахненків - робітника цукрового заводу, інваліда Вітчизняної війни і колгоспниці артілі «Україна» одержали вищу освіту, їх дочки - Віра, Марія, Галина й Ніна закінчили Вінницький і Кустанайський педінститути, син Олександр - Львівський державний університет ім. І. Франка, Петро після закінчення Вінницького педінституту працює викладачем Челябінського політехнічного інституту. Син ситковецького селянина Г. І. Яроцький став генерал-майором авіації, доктором військових наук, професором Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР ім. К. Є. Ворошилова. Як вченого, який вніс значний вклад у розвиток радянської військової науки, уряд відзначив Г. І. Яроцького високими нагородами - орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, Червоної Зірки і багатьма медалями. Колишня вчителька рукоділля в школі, нині пенсіонерка О. І. Петровська відома в області як майстер художньої вишивки. Її роботи, присвячені 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції, були представлені на обласній виставці народної творчості й удостоєні диплома 2-го ступеня. Її чоловік Є. Г. Петровський - старий комуніст, робітник, боєць Червоної гвардії, майстер художньої обробки металу і дерева. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна він виготовив погруддя великого вождя Жовтневої революції.
Уміють ситківчани культурно відпочити. Для цього в селищі є будинок культури, клуб цукрового заводу, кінотеатр, 2 бібліотеки з книжковим фондом 34 154 примірники. 38 концертів і вистав дали 1969 року члени 8 гуртків будинку культури. їх відвідало 15 тис. чоловік. У будинку культури виступають також лектори товариства «Знання». З кожним роком збільшується передплата періодичних видань. Якщо в 1940 році Ситківці одержували 178 примірників газет та журналів, то в 1969-6095; в середньому кожна сім'я передплачує 3-4 видання. В справі піднесення виробництва, добробуту і культури велика роль належить селищній Раді, її постійно діючим комісіям, у складі яких 11 колгоспників, 21 робітник, 14 службовців.
Заможно і культурно живуть нині трудящі селища.
Дивиться також інші населені пункти району: