Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ситківці

Сторінка 4 з 5
слід підпільної групи. Після жорстоких мордувань у вінницькій в'язниці окупанти стратили 14 патріотів - В. В. Монастирського, колгоспника Г. В. Козленка, робітника цукрового заводу комуніста П. І. Янковенка та ін. Та на місце загиблих ставали нові борці. Окупанти репресіями намагалися придушити опір радянських людей. 24 січня 1944 року до Ситківців прибув німецький каральний загін, який розстріляв 27 чоловік, спалив
кілька будинків жителів. Багато мешканців села билося з ворогом безпосередньо на фронтах. Односельця М. Л. Ярентюка, який пройшов у складі 62-ї армії від Сталінграда до Німеччини, за мужність і відвагу нагороджено двома орденами Червоної Зірки, орденом Олександра Невського та багатьма медалями. З трьома орденами Слави, Вітчизняної війни 1-го ступеня повернувся додому Ф. С. Ковальчук.
Село визволили від німецько-фашистських загарбників частини Червоної Армії 14 березня 1944 року. Окупанти завдали великих збитків - спалили цукровий завод, пограбували й зруйнували МТС, школу, лікарню, майно колгоспу, багато житлових будинків. З великим трудовим піднесенням трудящі села взялися відбудовувати народне господарство. Відзначаючи річницю визволення Ситківців від німецько-фашистських загарбників, робітники цукрового заводу записали в резолюції мітингу: «Нехай знають прокляті фашисти, що ми живемо і будуємо, успішно відновлюємо завод». Для прискорення розгрому ворога колектив заводу вніс на побудову ескадрильї «Прапор перемоги» 12 300 крб. грішми і 9000 крб. облігаціями державних позик. Завдяки самовідданій праці робітників та інженерно- технічних працівників у 1945 році відбудова заводу була завершена.
Важко доводилося відроджувати колгосп. Окупанти залишили його без насіння й машин. Першого року після визволення колгоспники орали землю, запрягаючи корів, копали поле. З кожним роком артіль ім. Ворошилова добивалася все кращих результатів, збільшувала валовий збір зерна. В 1950-1954 pp. тут збирали по 33 цнт зернових з гектара. В 1958 році колгосп ім. Ворошилова об'єднався з артіллю ім. Т. Г. Шевченка села Джуринців в один колгосп під назвою «Україна». З 1961 року господарство спеціалізується як тваринницьке, переважно на вирощуванні великої рогатої худоби. Колгоспна худоба утримується у 18 добротних приміщеннях. Основні роботи на фермах механізовані. В 1970 році налічувалося 2455 голів великої рогатої худоби. Тваринники одержали на одну фуражну корову 3800 кг молока, на 100 га сільськогосподарських угідь - 220 цнт м'яса. Нині колгосп - велике, економічно розвинене господарство, оснащене потужною сільськогосподарською технікою. В 1970 році колгосп мав ЗО тракторів, 15 автомашин, 25 різних комбайнів, сотні інших сільськогосподарських машин. Колгоспники одержали по 2,3 крб. на людино-день.
43 роки очолює буряківничу ланку колишня батрачка О. Я. Середа. За самовіддану працю, вирощування високих врожаїв цукрових буряків 1965 року її удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. О. Я. Середа була делегатом XXIII з'їзду КПРС. 1971 року за успішне виконання завдань 8-ї п'ятирічки ланкову бурякосійної ланки О. Г. Шеремету нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, інженера-механіка Г. 3. Кирилюка - орденом «Знак Пошани», 65 колгоспників відзначено медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».
Нарощував виробничі потужності цукровий завод. У 1951 році він одержав 750 тис. крб. надпланових нагромаджень проти 400 тис. крб. у 1950 році. За високі виробничі показники підприємству присуджено другу Всесоюзну премію Міністерства харчової промисловості СРСР і ЦК профспілки. З великим трудовим напруженням працював його колектив у роки семирічки. В 19601961 році собівартість кожного центнера цукру було знижено на 5 крб. 63 коп. Завод одержав близько 700 тис. крб. надпланових прибутків, у т. ч. за рахунок раціоналізації - 60 тис. крб.
У 1970-1971 pp. на честь XXIV з'їзду КПРС завод виробив 154 тис. цнт цукру, його добова потужність становила 7881 цнт переробки буряків. За успішне виконання п'ятирічного плану робітників заводу Г. Н. Поліщука нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, П. І. Григор'єва, О. О. Пачиско - орденом «Знак Пошани», 42 чоловіка - медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».
Високих трудових показників на честь XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду КП України досягли колективи двох цегельних заводів, залізничної станції і лісоскладу, хлібозаготівельного пункту, відділення «Сільгосптехніки», хлібозаводу, лісництва. Залізничники станції Ситківці
в 1968 році завершили перешивання вузької колії на широку, що забезпечило зростання навантаження з 25 тис. тонн до 60 тис. тонн на рік, запровадили механізацію усіх процесів навантаження і вивантаження вагонів.
Змінився зовнішній вигляд Ситківців. У 1958 році вони стали селищем міського


Ситківці