Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кукавка

Сторінка 4 з 5
вистачало техніки, майже не було добрив, невисокою була агротехніка. Через це врожайність зернових культур у колгоспі в 1948 році складала 8 цнт, а цукрових буряків лише 55 цнт з га.
Докорінні зміни в житті артілі настали після укрупнення. 1958 року на базі колгоспів «Червоногвардієць» (с. Кукавка), ім. Жданова (с. Нижчий Ольчедаїв) та ім. Леніна (с. Ломазів) створено господарство ім. Богдана
Хмельницького, за яким закріплено 4620 га землі, в т. ч. понад 3120 га орної. Колгосп придбав 22 трактори, 11 комбайнів, 13 автомашин та багато інших машин, створивши
власну технічну базу. В найближчі роки запровадили дві польові сівозміни й перейшли на високоврожайний сорт пшениці Миронівська 808, забезпечили механічну обробку та подавання кормів на фермах, спорудили типові тваринницькі приміщення. Поступово колгосп перейшов на внутрігосподарську спеціалізацію. Все це забезпечило значний ріст врожайності полів та підвищення продуктивності тваринництва. Якщо на початку 60-х років колгосп збирав по 22 цнт зерна з гектара, то вже на кінець цього десятиріччя врожайність зернових піднялася до 28-29 цнт, а цукрових буряків відповідно з 244 до 358 цнт з га. Надій молока на одну фуражну корову за цей період збільшився на 1 тис. кілограмів.
Спеціалізація господарства на відгодівлі свиней повністю себе виправдала. Широка система механізації, запроваджена на цій ділянці, значно знизила витрати праці. Кормоцех «Маяк-6», встановлений на фермі колгоспу, забезпечує заготівлю кормів на 6000 голів. Система транспортерів звільнила тваринників від важкої фізичної праці. На кінець восьмої п'ятирічки колгосп ім. Богдана Хмельницького виробляв 113 цнт свинини на 100 га сільськогосподарських угідь.
Одним з вирішальних важелів у боротьбі за високі виробничі показники колгоспу став госпрозрахунок, що особливо сприяє економії затрат праці. На виробництво центнера пшениці, за планом 1967 року, наприклад, виділялось 0,51 людино-дня, а фактично витрачено 0,42, на центнер кукурудзи відповідно 0,90 і 0,78 людино-дня.
Кожна така цифра відображає самовіддану працю колгоспників - нових людей, як за своїм культурним і технічним рівнем, так і за рівнем соціалістичної свідомості. На ключових ділянках виробництва працюють колгоспники з спеціальною, або середньою освітою і відповідною агротехнічною підготовкою, зокрема, всі 9 бригадирів колгоспу мають середню освіту. Очолюють виробництво висококваліфіковані спеціалісти відповідних галузей господарства - три агрономи, два зоотехніки, економіст, інженер, чотири ветфельдшери.
В соціалістичному змаганні розкрилися здібності сотень трудівників колгоспної Кукавки. Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці сяє на грудях бригадира тракторної бригади І. І. Ратушного, бригада якого забезпечує збирання 40 цнт з га пшениці. Ланкова Н. В. Бойчук нагороджена орденом Леніна. Багато інших колгоспників також відзначено урядовими нагородами.
Провідною силою в розв'язанні завдань економічного розвитку, натхненником і організатором колгоспників є партійна організація. З 67 комуністів 50 працюють безпосередньо на виробництві. Аналогічне становище й у комсомольській організації.
Колгосп ім. Богдана Хмельницького став одним з передових господарств району. 1966 року він удостоєний права бути учасником ВДНГ (за одержання 38,7 цнт з кожного гектара пшениці на площі 760 га).
З розвитком колективного господарства створилися умови для докорінних змін у добробуті населення, в культурі і побуті села. Стара Кукавка з підсліпуватими хатками під сірою солом'яною стріхою, з кривими вузенькими вуличками похилими тинами відійшла в далеке-далеке минуле. Ще в 1954 році в село прийшла електрика і всі пов'язані з нею побутові та господарські вигоди. Широкі, рівні вулиці обсаджено тисячами дерев. Крізь зелень садів видніються чепурні будинки колгоспників.Уміють кукавчани оздоблювати житла оригінальною різьбою, барвистими візерунками. З 1960 року в селі споруджено 230 і перекрито твердою, покрівлею майже 300 будинків колгоспників. У Кукавці є 9 спеціалізованих магазинів, де можна придбати найрізноманітніші промислові та продовольчі товари, музичні інструменти, книги. Є їдальня, філія майстерні по ремонту телевізорів, радіоприймачів, годинників та інші побутові підприємства.
Кукавська сільська лікарня на 45 ліжок добре устаткована медичною апаратурою. Про охорону здоров'я трудящих дбають три лікарі та 20 середніх медичних працівників.
Як і в кожному селі, є тут клуб і бібліотека. Школа в Кукавці середня, відкрита вона 1952 року. Вона вже випустила понад 600 чоловік. 210 з них вступили до вузів і технікумів, 20 закінчили військові училища і стали офіцерами Радянської Армії, 114 працюють на підприємствах, 54 стали спеціалістами сільського господарства. Вчителі беруть активну участь у масово-політичній роботі серед населення, працюють в історико-краєзнавчому музеї, у гуртках художньої


Кукавка