Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Близько 700 жителів Липовця билося на фронтах Вітчизняної війни. За бойові заслуги багатьох нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, а капітан О. К. Козаченко за форсування Дніпра й утримання плацдарму на його правому березі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно А. М. Зіндельсу, який в бою за місто Мелітополь підірвав себе разом з великою групою ворогів.
7 січня 1944 року у Липовець вступили частини Червоної Армії. Однак бої за селище ще тривали. Остаточно його визволили 13 березня 1944 року. Окупанти завдали великих втрат народному господарству селища. Відступаючи, вони зруйнували центральну частину Липовця - приміщення пошти, середньої школи, будинок піонерів, будинок учителя та інші будівлі.
По закінченні війни трудящі селища, приступаючи до відбудови економіки і культури, долали великі труднощі. Держава виділила кредит, насіннєву позику колгоспам у розмірі 176 цнт зернових. Велику братерську допомогу подали трудящі східних районів СРСР. Лише за кілька місяців від них надійшло для Липовецького району 473 голови рогатої худоби, 250 свиней, більше сотні овець і кіз.
Відновили роботу партійна і комсомольські організації Липовця, районна газета «Колгоспне село». Здійснюючи політику Комуністичної партії, пройняту турботами про трудящих, радянські і партійні органи організували всебічну допомогу сім'ям військовослужбовців та інвалідів Вітчизняної війни. Було виділено гроші й продукти для родин загиблих на фронті. За два роки в Липовці звели понад 60 нових будинків, відремонтували до 200 квартир, забезпечили паливом 80 сімей, видали допомоги понад ЗО тис. крб., трудовлаштували 80 інвалідів. Мешканці селища брали активну участь у зборі коштів для фронтовиків. У фонд Червоної Армії колгоспники району зібрали близько 2 тис. цнт хліба, 1500 цнт картоплі. Населення селища відраховувало з своєї зарплати гроші на танкову колону «Колгоспник Вінниччини», давало воїнам продукти, передплатило третю державну позику.
Невдовзі після визволення запрацювали поліклініка і лікарня на 200 ліжок. Липовецькі медики повернули здоров'я понад 300 тяжко пораненим бійцям.
У 1944-1945 pp. відновили свою діяльність дві семирічні та одна середня школи.
Поступово відбудували своє господарство колгоспи Липовця. Якщо на початку 1945 року в усіх колгоспах було лише 74 голови великої рогатої худоби і утримувалась вона переважно в пристосованих приміщеннях, то в 1950 році кожне господарство мало типові корівники на 450 голів, нові свинарники. У 1951 - 1954 pp. відбулося об'єднання колгоспів. З розташованих на території Липовецької селищної Ради артілей утворили один колгосп - ім. Ілліча. Його земельні фонди обчислювались у 5107 га. Колгосп мав три невеликі електростанції, енергія яких використовувалась головним чином для освітлення. В 1960 році артіль перейшла на грошову оплату праці. Господарство спеціалізується на відгодівлі свиней. У 1961 році тваринники відгодували і продали державі 8980 свиней, рільники виростили по 290 цнт цукрових буряків з гектара, по 21 цнт зернових, а спеціалізовані ланки - по 50 цнт кукурудзи з гектара.
Значно зросла матеріально-технічна база колгоспу в 60-х роках. В господарстві працює зараз 38 потужних тракторів, 27 комбайнів, 23 автомашини. Нову техніку обслуговує 150 механізаторів. Застосовується 62 електродвигуни.
Поліпшився матеріальний добробут працюючих, цілком забезпечена старість літніх колгоспників. Крім пенсії, колгосп безкоштовно дає їм електроенергію, оплачує рахунки за радіо, передплачує газети, допомагає в обробітку присадибних ділянок тощо. Колишній телятниці Я. Козак, колгоспницям А. Дубинець, М. Герасименко та іншим за рахунок артілі зведено нові добротні будинки. Багатьох колгоспників премійовано телевізорами, радіоприймачами, пральними машинами та іншими цінними речами. М. Р. Заєць за вирощування високих врожаїв цукрових буряків нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Урядових нагород удостоєно багатьох колгоспників. 75 членів артілі відзначено в 1970 році медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Цю нагороду одержав 421 мешканець Липовця.
В 50-60-х роках успішно розвивалася промисловість селища. Шеститонні гідравлічні гаражні домкрати, слюсарні верстати, столи для електрозварювальних робіт, трубо- прижими та інша продукція Липовецького ремонтного заводу, створеного в 1959- 1960 pp. на базі колишньої міжрайонної майстерні капітального ремонту сільськогосподарських машин, відомі за межами області. На цьому підприємстві зараз трудиться понад 230 робітників. У Липовці працюють
Липовець
Сторінка 5 з 6
Багато підпільників полягло в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. 31 березня 1943 року загинув О. Д. Кукуруза. Щоб попередити арешт учасників Липовецького підпілля, він вступив у поєдинок з 12 поліцаями. Смертельно поранивши начальника поліції, О. Д. Кукуруза загинув у нерівнім бою. Фашисти по-звірячому порубали тіло народного месника на дрібні куски і закопали в землю.7 січня 1944 року у Липовець вступили частини Червоної Армії. Однак бої за селище ще тривали. Остаточно його визволили 13 березня 1944 року. Окупанти завдали великих втрат народному господарству селища. Відступаючи, вони зруйнували центральну частину Липовця - приміщення пошти, середньої школи, будинок піонерів, будинок учителя та інші будівлі.
По закінченні війни трудящі селища, приступаючи до відбудови економіки і культури, долали великі труднощі. Держава виділила кредит, насіннєву позику колгоспам у розмірі 176 цнт зернових. Велику братерську допомогу подали трудящі східних районів СРСР. Лише за кілька місяців від них надійшло для Липовецького району 473 голови рогатої худоби, 250 свиней, більше сотні овець і кіз.
Відновили роботу партійна і комсомольські організації Липовця, районна газета «Колгоспне село». Здійснюючи політику Комуністичної партії, пройняту турботами про трудящих, радянські і партійні органи організували всебічну допомогу сім'ям військовослужбовців та інвалідів Вітчизняної війни. Було виділено гроші й продукти для родин загиблих на фронті. За два роки в Липовці звели понад 60 нових будинків, відремонтували до 200 квартир, забезпечили паливом 80 сімей, видали допомоги понад ЗО тис. крб., трудовлаштували 80 інвалідів. Мешканці селища брали активну участь у зборі коштів для фронтовиків. У фонд Червоної Армії колгоспники району зібрали близько 2 тис. цнт хліба, 1500 цнт картоплі. Населення селища відраховувало з своєї зарплати гроші на танкову колону «Колгоспник Вінниччини», давало воїнам продукти, передплатило третю державну позику.
Невдовзі після визволення запрацювали поліклініка і лікарня на 200 ліжок. Липовецькі медики повернули здоров'я понад 300 тяжко пораненим бійцям.
У 1944-1945 pp. відновили свою діяльність дві семирічні та одна середня школи.
Поступово відбудували своє господарство колгоспи Липовця. Якщо на початку 1945 року в усіх колгоспах було лише 74 голови великої рогатої худоби і утримувалась вона переважно в пристосованих приміщеннях, то в 1950 році кожне господарство мало типові корівники на 450 голів, нові свинарники. У 1951 - 1954 pp. відбулося об'єднання колгоспів. З розташованих на території Липовецької селищної Ради артілей утворили один колгосп - ім. Ілліча. Його земельні фонди обчислювались у 5107 га. Колгосп мав три невеликі електростанції, енергія яких використовувалась головним чином для освітлення. В 1960 році артіль перейшла на грошову оплату праці. Господарство спеціалізується на відгодівлі свиней. У 1961 році тваринники відгодували і продали державі 8980 свиней, рільники виростили по 290 цнт цукрових буряків з гектара, по 21 цнт зернових, а спеціалізовані ланки - по 50 цнт кукурудзи з гектара.
Значно зросла матеріально-технічна база колгоспу в 60-х роках. В господарстві працює зараз 38 потужних тракторів, 27 комбайнів, 23 автомашини. Нову техніку обслуговує 150 механізаторів. Застосовується 62 електродвигуни.
Поліпшився матеріальний добробут працюючих, цілком забезпечена старість літніх колгоспників. Крім пенсії, колгосп безкоштовно дає їм електроенергію, оплачує рахунки за радіо, передплачує газети, допомагає в обробітку присадибних ділянок тощо. Колишній телятниці Я. Козак, колгоспницям А. Дубинець, М. Герасименко та іншим за рахунок артілі зведено нові добротні будинки. Багатьох колгоспників премійовано телевізорами, радіоприймачами, пральними машинами та іншими цінними речами. М. Р. Заєць за вирощування високих врожаїв цукрових буряків нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Урядових нагород удостоєно багатьох колгоспників. 75 членів артілі відзначено в 1970 році медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Цю нагороду одержав 421 мешканець Липовця.
В 50-60-х роках успішно розвивалася промисловість селища. Шеститонні гідравлічні гаражні домкрати, слюсарні верстати, столи для електрозварювальних робіт, трубо- прижими та інша продукція Липовецького ремонтного заводу, створеного в 1959- 1960 pp. на базі колишньої міжрайонної майстерні капітального ремонту сільськогосподарських машин, відомі за межами області. На цьому підприємстві зараз трудиться понад 230 робітників. У Липовці працюють