Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
придбати машини в розстрочку. За два дні виставку відвідало 15 тис. чоловік. Наступного року в Липовці відкрили кредитне товариство «Користь». Воно закуповувало продукцію селянського виробництва, витісняючи приватних скупників. Товариство мало бідняцький фонд.
Органи Радянської влади дбали про охорону здоров'я трудящих. Насамперед відбудували і повністю переобладнали лікарню. В ній відкрили відділення для лікування очних хвороб. Медична дільниця Липовця в 1923 році обслуговувала 22 населені пункти. Згодом відкрили робітничо-селянську поліклініку. В лікарні й поліклініці працювало 20 чоловік, у т. ч. 4 лікарі.
Розгорталось шкільне й культурне будівництво. Ще 1921 року під школи передали конфісковані у багатих власників приміщення разом з меблями. 1925 року в двох початкових школах навчалося 166 учнів. У двох семирічних школах працювало 23 вчителі, вчилося 616 дітей4. Діяли 3 бібліотеки, які мали до 1,5 тис. книг, будинок юнацтва ім. К. Лібкнехта. Тут читали лекції, проводили молодіжні диспути, працювали гуртки художньої самодіяльності. Профспілки підприємств і установ створювали різні гуртки - педагогічні, професійні.
В 1929-1930 pp. було створено 4 колгоспи. В розвитку сільського господарства важливе значення відіграла Липовецька МТС, створена 1930 року. В 1939 і 1940 pp. вона була занесена до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержала диплом першого ступеня, грошову премію та легкову автомашину.
Продовжувала розвиватися й промисловість селища. В 1931 році на базі ливарної механічної майстерні створили міжрайонну майстерню капітального ремонту сільгоспмашин, де працювало понад 100 робітників. Вони ремонтували тракторні та комбайнові двигуни, виготовляли запасні частини до жниварок тощо. 1932 року в Липовці заснували промисловий, а через два роки - харчовий комбінати. Колишні ремісники об'єдналися в спеціалізовані кооперативні артілі. Реконструювали млин, який став давати близько 40 тонн борошна на добу; переобладнали комунальну електростанцію, хлібозавод. У селищі в цей час діяли промартілі ім. VIII з'їзду Рад та «Нове життя», а також хлібопекарня, харчокомбінат, швейна майстерня, кар'єр розробки граніту.
Зросла мережа медичних закладів. Було перебудовано лікарню, амбулаторію, відкрито водолікарню. Застосовуючи цілющі грязі, ванни, електролікування, тут допомагали людям позбутися таких хвороб, як ревматизм, радикуліт та інших.
Більше стало культосвітніх та навчальних закладів. Напередодні Великої Вітчизняної війни в селищі функціонували районний будинок культури, 5 клубів, кінотеатр, будинок учителя, будинок піонерів. Діти навчалися в трьох неповних середніх та одній середній школах, молодь - у вечірній середній школі. З лютого 1932 року в селищі почала виходити районна газета «Більшовицькими темпами».
Вторгнення військ фашистської Німеччини на територію нашої країни тимчасово перервало творчу працю трудящих Липовця. Всі військовозобов'язані пішли на фронт. 23 липня 1941 року селище окупували гітлерівські війська. 12 вересня після знущань і наруги фашисти вивезли за селище і розстріляли багато мирних жителів, зокрема активістів М. Сторожука, Т. Гончарука, А. Кукурузу, О. Мальованого та ін. Масові знищення мирних громадян Липовця проводилися в травні 1942 і восени 1943 року.
Мешканці Липовця боролися проти окупантів. Уже в серпні 1941 року комуністи селища, які залишилися для підпільної роботи в тилу ворога, встановили зв'язки з тими, хто вирвався з ворожого оточення. Було створено підпільну організацію. До неї увійшли Т. П. Кукуруза, Ф. М. Поліщук, М. П. Сплодитель та ін. На території Липовецького і суміжних районів діяв партизанський загін ім. Кірова, командиром якого був М. Ф. Євдокимов, комісаром - І. І. Мишов. Начальником особового відділу загону призначили І. Д. Гаврищука, колишнього працівника органів державної безпеки. Липовець став центром діяльності підпільного ядра. У жовтні 1942 року організували Липовецький-Іллінецький міжрайонний підпільний комітет (військову раду). При військовій раді існувала група зв'язкових: М. П. Олішкевич - Гончарук, А. М. Дацюк, М. Клименко. Липовець став також центром районної підпільної організації, створеної у вересні 1943 року. Підпільні групи взаємодіяли з партизанським загоном ім. Кірова. Народні месники неодноразово руйнували залізничну колію, обстрілювали військові ешелони гітлерівців, підривали водокачки. Вони знищили 18 сепараторів, 19 тракторів і молотарок, ЗО різних складів, захопили і відправили в партизанський загін 100 гвинтівок, понад 10 тис. патронів, 200 гранат, 5 кулеметів, 10 автомашин, близько 6 тонн пального. Підпільна група Липовця брала участь у складанні й розповсюдженні листівок.
Липовець
Сторінка 4 з 6
сільськогосподарського виробництва, в якій взяли участь селекційна станція (зараз відділення Іллінецького радгосптехнікуму), агрошкола села Зозова, кооперація, а також 56 селянських господарств. Щоб залучити селян до участі у виставці, були встановлені нагороди грішми, сільськогосподарськими машинами. На виставці селяни одержували консультації з питань землеустрою та колективізації, а бідняцькі господарства могли Органи Радянської влади дбали про охорону здоров'я трудящих. Насамперед відбудували і повністю переобладнали лікарню. В ній відкрили відділення для лікування очних хвороб. Медична дільниця Липовця в 1923 році обслуговувала 22 населені пункти. Згодом відкрили робітничо-селянську поліклініку. В лікарні й поліклініці працювало 20 чоловік, у т. ч. 4 лікарі.
Розгорталось шкільне й культурне будівництво. Ще 1921 року під школи передали конфісковані у багатих власників приміщення разом з меблями. 1925 року в двох початкових школах навчалося 166 учнів. У двох семирічних школах працювало 23 вчителі, вчилося 616 дітей4. Діяли 3 бібліотеки, які мали до 1,5 тис. книг, будинок юнацтва ім. К. Лібкнехта. Тут читали лекції, проводили молодіжні диспути, працювали гуртки художньої самодіяльності. Профспілки підприємств і установ створювали різні гуртки - педагогічні, професійні.
В 1929-1930 pp. було створено 4 колгоспи. В розвитку сільського господарства важливе значення відіграла Липовецька МТС, створена 1930 року. В 1939 і 1940 pp. вона була занесена до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержала диплом першого ступеня, грошову премію та легкову автомашину.
Продовжувала розвиватися й промисловість селища. В 1931 році на базі ливарної механічної майстерні створили міжрайонну майстерню капітального ремонту сільгоспмашин, де працювало понад 100 робітників. Вони ремонтували тракторні та комбайнові двигуни, виготовляли запасні частини до жниварок тощо. 1932 року в Липовці заснували промисловий, а через два роки - харчовий комбінати. Колишні ремісники об'єдналися в спеціалізовані кооперативні артілі. Реконструювали млин, який став давати близько 40 тонн борошна на добу; переобладнали комунальну електростанцію, хлібозавод. У селищі в цей час діяли промартілі ім. VIII з'їзду Рад та «Нове життя», а також хлібопекарня, харчокомбінат, швейна майстерня, кар'єр розробки граніту.
Зросла мережа медичних закладів. Було перебудовано лікарню, амбулаторію, відкрито водолікарню. Застосовуючи цілющі грязі, ванни, електролікування, тут допомагали людям позбутися таких хвороб, як ревматизм, радикуліт та інших.
Більше стало культосвітніх та навчальних закладів. Напередодні Великої Вітчизняної війни в селищі функціонували районний будинок культури, 5 клубів, кінотеатр, будинок учителя, будинок піонерів. Діти навчалися в трьох неповних середніх та одній середній школах, молодь - у вечірній середній школі. З лютого 1932 року в селищі почала виходити районна газета «Більшовицькими темпами».
Вторгнення військ фашистської Німеччини на територію нашої країни тимчасово перервало творчу працю трудящих Липовця. Всі військовозобов'язані пішли на фронт. 23 липня 1941 року селище окупували гітлерівські війська. 12 вересня після знущань і наруги фашисти вивезли за селище і розстріляли багато мирних жителів, зокрема активістів М. Сторожука, Т. Гончарука, А. Кукурузу, О. Мальованого та ін. Масові знищення мирних громадян Липовця проводилися в травні 1942 і восени 1943 року.
Мешканці Липовця боролися проти окупантів. Уже в серпні 1941 року комуністи селища, які залишилися для підпільної роботи в тилу ворога, встановили зв'язки з тими, хто вирвався з ворожого оточення. Було створено підпільну організацію. До неї увійшли Т. П. Кукуруза, Ф. М. Поліщук, М. П. Сплодитель та ін. На території Липовецького і суміжних районів діяв партизанський загін ім. Кірова, командиром якого був М. Ф. Євдокимов, комісаром - І. І. Мишов. Начальником особового відділу загону призначили І. Д. Гаврищука, колишнього працівника органів державної безпеки. Липовець став центром діяльності підпільного ядра. У жовтні 1942 року організували Липовецький-Іллінецький міжрайонний підпільний комітет (військову раду). При військовій раді існувала група зв'язкових: М. П. Олішкевич - Гончарук, А. М. Дацюк, М. Клименко. Липовець став також центром районної підпільної організації, створеної у вересні 1943 року. Підпільні групи взаємодіяли з партизанським загоном ім. Кірова. Народні месники неодноразово руйнували залізничну колію, обстрілювали військові ешелони гітлерівців, підривали водокачки. Вони знищили 18 сепараторів, 19 тракторів і молотарок, ЗО різних складів, захопили і відправили в партизанський загін 100 гвинтівок, понад 10 тис. патронів, 200 гранат, 5 кулеметів, 10 автомашин, близько 6 тонн пального. Підпільна група Липовця брала участь у складанні й розповсюдженні листівок.