Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Все це позитивно позначилось на трудовій активності робітників та селян і сприяло значним зрушенням у виробничій діяльності. В 1925 році був перевиконаний план посіву буряків, достроково й високоякісно проведено ремонт і переоснащення устаткування цукрового заводу. Контрактація буряків здійснювалась тільки через кооперацію й гуртки бурякосіяння. На селянських землях вирощено хороший урожай зернових та інших сільськогосподарських культур.
Поряд з розв'язанням господарських питань сільська Рада і КНС велику увагу приділяють культурно-виховній роботі серед населення. Відновлюється навчання в школах, а в квітні 1920 року відкривається трудова школа для дорослих. 1922 року починають працювати сільська бібліотека, дитячий притулок, клуб, де було організовано роботу драмгуртка й оркестру.
Восени 1923 року в Уладівці створюється культкомісія, яка практично здійснювала всю культурно-масову роботу. Головна увага приділяється навчанню дітей і ліквідації неписьменності. Того ж року при цукровому заводі відкриваються бібліотек?, робітничий клуб, школа лікнепу. В селі почав працювати сельбуд. В ньому проводились читання, бесіди, лекції. За ініціативою партосередку організована робота школи-пересувки. 102 учні були її першими випускниками. З цієї нагоди відбулись урочисті збори громадян села. 1925 року в Уладівці працювало вже 4 трудові школи.
Дедалі швидшими темпами здійснювались соціалістичні перетворення і дальший розвиток господарства. Для поліпшення роботи сільської Ради в її складі створено 5 відділів: земельний, культурно-освітній, фінансово-господарський, допомоги громадським організаціям, адміністративно-санітарний.
Зросли й зміцніли уладівські сільськогосподарські кооперативи. Закладено підвалини для переходу до вищої форми соціалістичних перетворень - колективізації. На цей час значно зросла кількість комуністів і комсомольців. На початку 1929 року виникає партосередок на спиртовому заводі в складі 21 комуніста.
Восени 1929 року в Уладівці засновано перший колгосп. До лютого 1930 року в колгосп записалось 178 родин.
Новоствореному колгоспу велику допомогу подавав цукровий завод. Колектив робітників організував бригаду для ремонту і виготовлення сільськогосподарського реманенту. 1932 року в Уладівці створили МТс. У 1934 році колективізація була завершена.
Центр уваги партосередки і сільська Рада зосередили на вихованні соціалістичного ставлення до праці й організації соціалістичного змагання. З ініціативи комуністів і комсомольців у 1936 році на спиртовому заводі, а згодом на цукровому заводі та в колгоспі розгорнувся стахановський рух. Застрільниками його на спиртовому заводі були апаратники І. Коптєв (ініціатор переходу з двох апаратів на обслуговування чотирьох), Селезняк, Москобнюк, Друголевич, кочегари А. Мельник, Т. Довгалюк. Підприємство у 1936 році перевиконало річний план випуску продукції.
Поряд з соціально-економічними перетвореннями йшов процес дальшого розвитку освіти й культури населення Уладівки. На початку 1926 року навчанням у школах було охоплено 80 проц. дітей. У лютому цього ж року сільська Рада облікувала неписьменних і додатково відкрила три лікнепи. На загальних зборах громадян села вирішили відкрити семирічну школу, щоб усі діти сіли за парти. Цим рішенням покладено початок здійсненню в Уладівці загального обов'язкового навчання. Центром культурно-масової і політико-виховної роботи був сельбуд. Тут регулярно влаштовували читки, спектаклі, концерти художньої самодіяльності. Велику агітаційну й культурно-масову роботу серед населення проводив клуб цукрового заводу. Неодноразово виїжджала на завод капела Г. М. Домбровського з Вінниці. В 1934 році в селі відкрили середню школу. Початкова, семирічна й середня школи охоплювали освітою всіх дітей шкільного віку. Наприкінці 30-х років в Уладівці було повністю здійснено загальне обов'язкове початкове навчання дітей і остаточно ліквідована неписьменність серед дорослого населення.
Мирну працю трудящих Уладівки перервала Велика Вітчизняна війна. 14 липня 1941 року село окупували фашистські загарбники. Гітлерівці відразу почали грабувати майно й чинити звірячу розправу над жителями. Було розстріляно 18 комуністів, які залишились у селі.
Але звірства катів не зламали опору уладівців. Населення перешкоджало
Уладівка
Сторінка 4 з 8
поліпшення матеріального становища робітників. Протягом 1925 року значно поліпшено житловий фонд, підвищено заробітну плату робітникам, налагоджено своєчасну виплату її. Селянським господарствам подавалась допомога зерном і сільськогосподарським реманентом. Селянам роз'яснювалась необхідність розширювати посіви цукрових буряків, вступати до кооперативів та гуртків бурякосіяння.Поряд з розв'язанням господарських питань сільська Рада і КНС велику увагу приділяють культурно-виховній роботі серед населення. Відновлюється навчання в школах, а в квітні 1920 року відкривається трудова школа для дорослих. 1922 року починають працювати сільська бібліотека, дитячий притулок, клуб, де було організовано роботу драмгуртка й оркестру.
Восени 1923 року в Уладівці створюється культкомісія, яка практично здійснювала всю культурно-масову роботу. Головна увага приділяється навчанню дітей і ліквідації неписьменності. Того ж року при цукровому заводі відкриваються бібліотек?, робітничий клуб, школа лікнепу. В селі почав працювати сельбуд. В ньому проводились читання, бесіди, лекції. За ініціативою партосередку організована робота школи-пересувки. 102 учні були її першими випускниками. З цієї нагоди відбулись урочисті збори громадян села. 1925 року в Уладівці працювало вже 4 трудові школи.
Дедалі швидшими темпами здійснювались соціалістичні перетворення і дальший розвиток господарства. Для поліпшення роботи сільської Ради в її складі створено 5 відділів: земельний, культурно-освітній, фінансово-господарський, допомоги громадським організаціям, адміністративно-санітарний.
Зросли й зміцніли уладівські сільськогосподарські кооперативи. Закладено підвалини для переходу до вищої форми соціалістичних перетворень - колективізації. На цей час значно зросла кількість комуністів і комсомольців. На початку 1929 року виникає партосередок на спиртовому заводі в складі 21 комуніста.
Восени 1929 року в Уладівці засновано перший колгосп. До лютого 1930 року в колгосп записалось 178 родин.
Новоствореному колгоспу велику допомогу подавав цукровий завод. Колектив робітників організував бригаду для ремонту і виготовлення сільськогосподарського реманенту. 1932 року в Уладівці створили МТс. У 1934 році колективізація була завершена.
Центр уваги партосередки і сільська Рада зосередили на вихованні соціалістичного ставлення до праці й організації соціалістичного змагання. З ініціативи комуністів і комсомольців у 1936 році на спиртовому заводі, а згодом на цукровому заводі та в колгоспі розгорнувся стахановський рух. Застрільниками його на спиртовому заводі були апаратники І. Коптєв (ініціатор переходу з двох апаратів на обслуговування чотирьох), Селезняк, Москобнюк, Друголевич, кочегари А. Мельник, Т. Довгалюк. Підприємство у 1936 році перевиконало річний план випуску продукції.
Поряд з соціально-економічними перетвореннями йшов процес дальшого розвитку освіти й культури населення Уладівки. На початку 1926 року навчанням у школах було охоплено 80 проц. дітей. У лютому цього ж року сільська Рада облікувала неписьменних і додатково відкрила три лікнепи. На загальних зборах громадян села вирішили відкрити семирічну школу, щоб усі діти сіли за парти. Цим рішенням покладено початок здійсненню в Уладівці загального обов'язкового навчання. Центром культурно-масової і політико-виховної роботи був сельбуд. Тут регулярно влаштовували читки, спектаклі, концерти художньої самодіяльності. Велику агітаційну й культурно-масову роботу серед населення проводив клуб цукрового заводу. Неодноразово виїжджала на завод капела Г. М. Домбровського з Вінниці. В 1934 році в селі відкрили середню школу. Початкова, семирічна й середня школи охоплювали освітою всіх дітей шкільного віку. Наприкінці 30-х років в Уладівці було повністю здійснено загальне обов'язкове початкове навчання дітей і остаточно ліквідована неписьменність серед дорослого населення.
Мирну працю трудящих Уладівки перервала Велика Вітчизняна війна. 14 липня 1941 року село окупували фашистські загарбники. Гітлерівці відразу почали грабувати майно й чинити звірячу розправу над жителями. Було розстріляно 18 комуністів, які залишились у селі.
Але звірства катів не зламали опору уладівців. Населення перешкоджало