Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1-го повітового селянського з'їзду, на який 13 квітня 1919 року прибуло 400 делегатів. З'їзд постановив: «Висловити повне довір'я робітничо-селянському уряду Української PСP, всебічно допомагати організації
місцевих Рад і послати братній привіт пролетаріату Російської РФСР».
У ці дні місцеве населення взяло активну участь у пошитті для Червоної Армії одягу, збору військового майна, медикаментів. Органи Радянської влади призначили сім'ям червоноармійців грошову допомогу. За наказом повітового комісара 16 квітня було видало наказ про охорону бібліотеки, історичних пам'ятників та пам'яток мистецтва. На боротьбу з тифом мобілізували всі наявні сили медицини.
Вперше трудящі урочисто відзначили свято Перше травня. Відбувся мітинг. Лунала мелодія «Інтернаціоналу». У демонстрації взяли участь селяни найближчих сіл, які з червоними прапорами пройшли вулицями Літина. Тут же з добровольців і партизанів формувалися загони для захисту населення від' банд.
6 травня 1919 року в Літині відбулася перша повітова конференція КП(б)У.
Тяжкими були для трудящих Літина 1919 і 1920 роки. Різні банди не раз вчиняли напади, грабували й палили містечко. У 1919 році вони двічі захоплювали Літин. У боротьбі з ворогами загинули голова ревкому С. Барабаш, секретар повітового парткому М. Гайдзіс, комісари Томсон, Серебрийський, члени ревкому М. О. Галич, Присяжнюк та інші. Для боротьби проти бандитизму був сформований батальйон добровольців, яким командував М. П. Рябчук. 7 червня 300 добровольців, літинських робітників і селян, вирушили на фронт.
Після розгрому петлюрівців у січні 1920 року в Літині розгорнулася творча мирна праця. Подільський губком КП(б)У надіслав сюди досвідчених комуністів. М. В. Юрченко очолив ревком і партком. В січні й лютому відбулися повітові селянські з'їзди. Делегати зобов'язалися вжити всіх заходів для ліквідації бандитизму. Вони схвалили виданий 5 лютого 1920 року Всеукраїнським ревкомом закон про землю і надіслали привітання В. І. Леніну. Селяни все частіше стали затримувати і доставляти в місцеві ревкоми бандитів. Газета «Вісті» писала: «Якщо селяни інших повітів будуть так само активно брати участь в створенні і захисті Радянської влади на місцях, як літинчани, то скоро не буде ні Тютюнника, ні Шепеля, ні інших бандитів».
З 23 квітня по 18 листопада 1920 року Літин ще кілька разів захоплювали й грабували то польські окупанти, то різні банди.
18 листопада в Літині остаточно встановлюється Радянська влада. Відновили роботу партком і ревком. Завдяки зусиллям трудящих невдовзі запрацювали млини, хлібопекарні. Населення повело боротьбу з спекуляцією.
Велика увага приділялася підготовці до виборів у Ради. Під керівництвом більшовиків селяни дали рішучу відсіч спробам куркулів проникнути до радянських органів. Чимало зусиль довелося прикласти, щоб ліквідувати залишки банд, які перешкоджали проведенню весняної посівної кампанії та іншим господарським заходам. У цій боротьбі загинуло багато активістів. За знищення банди Палія, закинутої з Польщі, 7-й полк Чернігівської дивізії був нагороджений Червоним прапором Літинського повітвиконкому.
У липні 1921 року в Літині відбувся II повітовий з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому були присутні 142 делегати, у т. ч. 37 комуністів. Делегати обрали В. І. Леніна почесним головою з'їзду.
Зростала повітова парторганізація. З 101 комуніста у травні вона до осені збільшилася до 140 чоловік. В цьому ж році оформилася комсомольська організація. 23 листопада 1921 року на III партконференції було обрано повітовий партком у складі 9 чоловік (його очолив секретар М. Чепуров). Наступного року повітовий центр з Літина перенесено до Хмільника.
За роки відбудовного періоду в історії Літина сталося багато нового. Вперше створювалася своя паливна база. Розпочалася розробка торфу. В грудні 1923 року дала перший струм місцева комунгоспівська електростанція, запрацювали кузні, стельмашні та інші майстерні. В цей час виникає перше сільськогосподарське товариство , яке допомагало селянам зробити перші кроки до колективного господарювання.
Багато було зроблено і в справі охорони здоров'я. Відкрили лікарню, амбулаторію, аптеку.
Щоб допомогти трудівникам Поволжя, яке через неврожай зазнало голоду, трудящі Літина у колишньому поміщицькому маєтку розмістили дітей з Татарії і взяли їх на повне утримання.
Освіта стала предметом постійної уваги Радянської влади. Вчителі повіту пройшли курси перепідготовки. В Літині працювало 3 загальноосвітні трудові школи, школа лікнепу, сільськогосподарська школа, 2 бібліотеки, 3 клуби і сельбуд. В сельбуд і трудящі могли послухати лекції про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, про історію РКП(б), про Міжнародний жіночий день та ін. Комсомольці розгорнули виховну роботу серед допризовників, дівчат-робітниць,
Літин
Сторінка 4 з 7
до виборів у Ради робітничих і селянських депутатів та до скликання1-го повітового селянського з'їзду, на який 13 квітня 1919 року прибуло 400 делегатів. З'їзд постановив: «Висловити повне довір'я робітничо-селянському уряду Української PСP, всебічно допомагати організації
У ці дні місцеве населення взяло активну участь у пошитті для Червоної Армії одягу, збору військового майна, медикаментів. Органи Радянської влади призначили сім'ям червоноармійців грошову допомогу. За наказом повітового комісара 16 квітня було видало наказ про охорону бібліотеки, історичних пам'ятників та пам'яток мистецтва. На боротьбу з тифом мобілізували всі наявні сили медицини.
Вперше трудящі урочисто відзначили свято Перше травня. Відбувся мітинг. Лунала мелодія «Інтернаціоналу». У демонстрації взяли участь селяни найближчих сіл, які з червоними прапорами пройшли вулицями Літина. Тут же з добровольців і партизанів формувалися загони для захисту населення від' банд.
6 травня 1919 року в Літині відбулася перша повітова конференція КП(б)У.
Тяжкими були для трудящих Літина 1919 і 1920 роки. Різні банди не раз вчиняли напади, грабували й палили містечко. У 1919 році вони двічі захоплювали Літин. У боротьбі з ворогами загинули голова ревкому С. Барабаш, секретар повітового парткому М. Гайдзіс, комісари Томсон, Серебрийський, члени ревкому М. О. Галич, Присяжнюк та інші. Для боротьби проти бандитизму був сформований батальйон добровольців, яким командував М. П. Рябчук. 7 червня 300 добровольців, літинських робітників і селян, вирушили на фронт.
Після розгрому петлюрівців у січні 1920 року в Літині розгорнулася творча мирна праця. Подільський губком КП(б)У надіслав сюди досвідчених комуністів. М. В. Юрченко очолив ревком і партком. В січні й лютому відбулися повітові селянські з'їзди. Делегати зобов'язалися вжити всіх заходів для ліквідації бандитизму. Вони схвалили виданий 5 лютого 1920 року Всеукраїнським ревкомом закон про землю і надіслали привітання В. І. Леніну. Селяни все частіше стали затримувати і доставляти в місцеві ревкоми бандитів. Газета «Вісті» писала: «Якщо селяни інших повітів будуть так само активно брати участь в створенні і захисті Радянської влади на місцях, як літинчани, то скоро не буде ні Тютюнника, ні Шепеля, ні інших бандитів».
З 23 квітня по 18 листопада 1920 року Літин ще кілька разів захоплювали й грабували то польські окупанти, то різні банди.
18 листопада в Літині остаточно встановлюється Радянська влада. Відновили роботу партком і ревком. Завдяки зусиллям трудящих невдовзі запрацювали млини, хлібопекарні. Населення повело боротьбу з спекуляцією.
Велика увага приділялася підготовці до виборів у Ради. Під керівництвом більшовиків селяни дали рішучу відсіч спробам куркулів проникнути до радянських органів. Чимало зусиль довелося прикласти, щоб ліквідувати залишки банд, які перешкоджали проведенню весняної посівної кампанії та іншим господарським заходам. У цій боротьбі загинуло багато активістів. За знищення банди Палія, закинутої з Польщі, 7-й полк Чернігівської дивізії був нагороджений Червоним прапором Літинського повітвиконкому.
У липні 1921 року в Літині відбувся II повітовий з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому були присутні 142 делегати, у т. ч. 37 комуністів. Делегати обрали В. І. Леніна почесним головою з'їзду.
Зростала повітова парторганізація. З 101 комуніста у травні вона до осені збільшилася до 140 чоловік. В цьому ж році оформилася комсомольська організація. 23 листопада 1921 року на III партконференції було обрано повітовий партком у складі 9 чоловік (його очолив секретар М. Чепуров). Наступного року повітовий центр з Літина перенесено до Хмільника.
За роки відбудовного періоду в історії Літина сталося багато нового. Вперше створювалася своя паливна база. Розпочалася розробка торфу. В грудні 1923 року дала перший струм місцева комунгоспівська електростанція, запрацювали кузні, стельмашні та інші майстерні. В цей час виникає перше сільськогосподарське товариство , яке допомагало селянам зробити перші кроки до колективного господарювання.
Багато було зроблено і в справі охорони здоров'я. Відкрили лікарню, амбулаторію, аптеку.
Щоб допомогти трудівникам Поволжя, яке через неврожай зазнало голоду, трудящі Літина у колишньому поміщицькому маєтку розмістили дітей з Татарії і взяли їх на повне утримання.
Освіта стала предметом постійної уваги Радянської влади. Вчителі повіту пройшли курси перепідготовки. В Літині працювало 3 загальноосвітні трудові школи, школа лікнепу, сільськогосподарська школа, 2 бібліотеки, 3 клуби і сельбуд. В сельбуд і трудящі могли послухати лекції про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, про історію РКП(б), про Міжнародний жіночий день та ін. Комсомольці розгорнули виховну роботу серед допризовників, дівчат-робітниць,