Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бродецьке

Сторінка 5 з 7
облвиконкому й занесено до Червоної книги передових господарств області. Колективу робітників було виплачено грошову премію. Уславилася своїми досягненнями ланка комсомолки Олександри Сокольвак, яка протягом кількох років вирощувала на гектарі по 350-400 цнт цукрових буряків. 1936 року ланкову О. А. Сокольвак було нагороджено орденом Леніна. В 1940 році її обрали членом Вінницького обкому ЛКСМУ.
1939 року, коли відкрилася Всесоюзна сільськогосподарська виставка, 16 кращих робітників радгоспу стали її учасниками й були занесені до Почесної книги виставки. А вже 1940 року весь колектив радгоспу взяв участь у ВСГВ. Цієї ж відзнаки удостоїлися окремо відділок «Дубина», його молочно-товарна ферма та жомовідгодівельний пункт при заводі.
На початку 1930 року на базі ТСОЗів Бродецького створено сільськогосподарську артіль «Перемога». Головою її обрали комуніста двадцятип'ятитисячника В. К. Брянського. Тоді ж організували промислову артіль ім. 3-го вирішального року п'ятирічки, яка видобувала граніт.
На грудень 1933 року в селі з 544 господарств 479 об'єдналися в колгоспі «Перемога» і 28 в артілі ім. 3-го вирішального року п'ятирічки. Вони обробляли 1086 га орної землі, мали 185 голів робочої худоби. За підсумками роботи у 1932-1933 pp. артіль «Перемога» вважалася кращою в районі.
Становлення у Бродецькому колективних форм господарювання відбувалося за активною допомогою цукрокомбінату, його партійної і профспілкової організацій. Починаючи з 1923 року, завод систематично надавав селянам, найперше біднякам, кредити на посів буряків, видавав свій інвентар, допомагав у ремонті селянського інвентаря, організовував заняття для вивчення передової агротехніки. Навесні 1929 року профспілкова організація заводу створила декілька робітничих бригад, які ремонтували в господарствах незаможників культиватори, плуги, борони та інше сільськогосподарське знаряддя, очистили заводськими машинами 3480 пудів зерна, відкрили 4 протруйні пункти. Такі ж бригади створювалися й під час жнив та хлібозаготівель. Громадські організації цукрокомбінату брали безпосередню участь в організації ТСОЗів і колгоспів, направляли в село свої кадри. В 1930 році, крім В. К. Брянського, на керівну роботу в колгоспи пішло ще 3 робітники.
Відчутну допомогу в організаційно-господарському зміцненні артілей села подала Махнівська (Комсомольська) МТС, створена в 1931 році на території Бродецького.
За успіхи, досягнуті в 1938 році, група колгоспників і робітників МТС стали учасниками ВСГВ і занесені до Почесної книги виставки. Серед них тракторист В. Т. Харахондя та конюх колгоспу «Перемога» Я. Г. Неліпович.
Протягом перших п'ятирічок була значно розширена і переобладнана лікарня, відкрито пологовий будинок. Наприкінці 30-х років розпочато будівництво нового приміщення для середньої школи, яку створили на базі семирічки. 1941 року відбувся перший випуск десятикласників. Діяла також і початкова школа. Працювали сільський і заводський клуби, бібліотека.
За два десятиліття Радянської влади у Бродецькому сталися докорінні соціально- економічні й культурні перетворення. Забите і злиденне до революції село на початку 40-х років перетворилося на культурне і заможне.
Проте війна, нав'язана нашій країні німецько-фашистськими загарбниками, порушила течію мирного життя. Багато жителів села пішли на фронт. 16 липня 1941 року Бродецьке окупували гітлерівські війська. Настали тяжкі дні неволі. Хоч лютували жорстокий терор і сваволя, жителі Бродецького не схиляли голови перед ворогом. Вони перешкоджали відправці молоді в Німеччину, під час жнив хліб з полів ховали у відлюдних місцях, і окупантам лишалася незначна частина врожаю. Вже восени 1941 року в Бродецькому виникла підпільна антифашистська група, яку очолили комуністи С. С. Марчук, колишній штатний пропагандист Комсомольського РК КП(б)У, і Василь Кузьменко. До складу групи входило 14 жителів Бродецького і Комсомольського. Підпільникам вдалося дістати в конторі заводу 2 друкарські машинки, на яких у хаті комсомолки 0. М. Ткачук друкували листівки, що закликали до боротьби з окупантами. Листівки розповсюджували в Бродецькому і в сусідніх селах. Підпільна група прагнула
розгорнути широкий патріотичний рух у районі. 23 листопада 1942 року С. С. Марчук, В. Кузьменко, О. М. Ткачук, О. Г. Погребняк, Ніна Прищепа та її чоловік Олександр Прищепа й Василь Козаков були виказані провокатором. Згодом їх перевезли до вінницької в'язниці, де розстріляли. Підпільники, що залишились, продовжували діяти аж до визволення села. 8 травня 1968 року С. С. Марчук посмертно нагороджений медаллю «За відвагу». Медалями «За бойові заслуги» відзначені й інші учасники підпілля.
8 січня 1944 року Бродецьке визволили частини Червоної Армії. Чорні сліди залишили по собі гітлерівці. Вони зруйнували господарські будівлі колгоспу і радгоспу, приміщення школи, пошкодили чимало обладнання на цукровому


Бродецьке