Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бродецьке

Сторінка 3 з 7
дні створено революційний комітет,
який очолили бідняки П. Г. Могилевич і Ф. Я. Шостак. Ревком проводив конфіскацію поміщицької землі, зерна, худоби та розподіляв їх між біднотою. Землю одержали 207 безземельних сімей.
Важливою політичною подією на селі були збори 15 листопада, на яких робітники цукрового заводу висловилися за скликання з'їзду Рад України і утворення Радянського уряду. Резолюція зборів була надрукована ЗО листопада 1917 року в київській газеті «Пролетарская мьісль».
Однак соціальні перетворення, що розпочалися в Бродецькому після перемоги Великого Жовтня, перервано 1918 року вторгненням австро-німецьких окупантів. З їх приходом підняла голову місцева контрреволюція. Поміщики на чолі з заводчиком, блокуючись з гайдамаками, розпочали розправу над робітниками й селянами. Вони заарештували й жорстоко побили П. Могилевича і Ф. Шостака. Повертаючи поміщицькі землі та майно, нещадно грабували бідняків і середняків. Реквізиції, контрибуції тривали протягом усього періоду німецької окупації, гетьманщини та Директорії.
Частини Червоної Армії визволили Бродецьке в березні 1919 року. Одним з перших заходів відновлених повітових органів Радянської влади була націоналізація цукрового заводу і передача управління ним заводській колегії.
Улітку 1919 року, коли головні сили Червоної Армії були кинуті проти деніківської навали, Бродецьке знову опинилося під владою петлюрівців. Настали чорні дні терору й грабежів. Становище селян ускладнювало ся тим, що село протягом значного часу перебувало в тилу петлюрівських, а потім і денікінських військ.
Жителі Бродецького чинили опір ворогам революції, саботували їхні розпорядження. Юнаки, що підлягали петлюрівській мобілізації восени 1919 року, не з'явилися до збірного пункту. В ніч на 2 жовтня до Бродецького прибув каральний загін, який за вказівкою старости ув'язнив «зачинщиків, котрі вели агітацію не з'являтися на мобілізацію».
В ході грудневого наступу Червоної Армії у напрямі Бердичів-Козятин Бродецьке знову було визволено, але процес дальшого відновлення радянських порядків був ще раз перерваний у квітні 1920 року інтервенцією буржуазно-поміщицької Польщі та поверненням петлюрівців. Остаточно Радянська влада на селі утвердилася в червні 1920 року.
Мешканці Бродецького з радістю вітали відновлення Радянської влади і активно взялися налагоджувати громадське, економічне та культурне життя. Після визволення розпочав роботу тимчасовий військово-революційний комітет. 20 липня було створено комітет незаможних селян, головою його став бідняк М. Ковальчук. Тривав розподіл між безземельними та малоземельними селянами поміщицьких і церковних угідь, який розпочали ще в жовтневі дні 1917 року. Батракам, що не мали власного житла, було передано поміщицькі будівлі.
Іноземна інтервенція та громадянська війна завдали великої шкоди промисловим підприємствам і сільському господарству Бродецького. Значна частина орної землі лишалася невикористаною. Через різке скорочення посівів цукрових буряків У 1920 році цукровий завод працював тільки 11 днів - потім його законсервовано. Брак зерна призвів до того, що на початку 1921 року потужний (7 тис. пудів на добу) пароводяний вальцьовий млин працював лише 64 години на місяць.
19 червня 1921 року відбулися перші вибори до Бродецької сільської Ради. Однак діяльність першої сільради не була класово витриманою, хоч до неї і входила біднота, а очолював її комнезамівець. Сільська Рада, розв'язуючи такі гострі питання, як наділення землею, обкладання податками, потурала заможній частині селянства. Більшість безземельних одержала гірші землі і подалі від села; розмір податків для куркулів занижувався. Тому селяни вирішили провести нові вибори, які відбулися 9 листопада 1922 року. До складу сільської Ради обрали 28 чоловік: 14 членів КНС, 8 представників заводу, 1 червоноармійця, представників сільської інтелігенції. Очолив сільраду учасник революційних подій 1905-1907 pp. на Чернігівщині робітник Ю. О. Лінник. На цій посаді він працював до 1928 року.
Село входило до складу Махнівської волості. 1923 року його включили до Бердичівського району, а через два роки до Махнівського району Бердичівського округу.
Перший партійний осередок створено при заводі в квітні 1922 року. Він об'єднав чотирьох членів партії, що прибули сюди після демобілізації з Червоної Армії. Першим секретарем партосередку обрали столяра К. К. Міклоша. В січні 1923 року осередок налічував 6 членів і 3 кандидати в члени партії. Кількість комуністів зростала, і в листопаді 1925 року із числа селян, що перебували в заводській парт- організації, створено сільський кандидатський осередок КП(б)У. До нього ввійшли 11 чоловік. 1922 року засновано в селі комсомольський осередок, до якого входило 4 молоді комнезамівців, а в 1924 році в Бродепькому вже діяли заводська і сільська комсомольські організації.


Бродецьке