Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бродецьке

Сторінка 4 з 7
Комнезам, сільрада, комуністи і комсомольці, згуртовуючи навколо себе найбільш свідомих робітників і селян, енергійно роз'яснювали трудящим політику вартії, мобілізовували їх на відбудову промислових підприємств, піднесення сільськогосподарського виробництва. В 1921 році на землях колишніх заводських і поміщицьких економій Бродецького і навколишніх сіл створено радгосп, який разом із заводом становив одну
господарську одиницю - цукрокомбінат. Радгосп на 4077 гектарах вирощував цукрові буряки, зернові культури; розвивав тваринництво. Через кілька років господарство мало 2 трактори, 114 коней і 232 воли. Вже з початку існування радгоспу його діяльність свідчила про переваги соціалістичного господарювання. Якщо в перший рік урожай цукрових буряків тут складав 93 цнт з десятини, то в 1925 році - 212 цнт. А одноосібники збирали тоді лише по 112 цнт з десятини10.
В результаті здійснення декрету про землю та землевпорядкування, проведеного у відбудовний період, заходів Радянської влади, спрямованих на всебічну підтримку бідняків, істотно змінилася соціальна структура селянства, яке стало переважно середняцьким. Якщо 1917 року в Бродецькому з 465 господарств 207 були безземельними, а 57 куркульськими, то в 1926 році із 513 господарств 427 були середняцькими і лише 86 бідняцькими. Чимало уваги приділялося підвищенню культури землеробства в одноосібних господарствах. За допомогою районних земельних органів у селі створили зразкове поле (7 десятин), поступово здійснювався перехід від трипільної до чотирипільної системи землеробства. В 1925 ропі її запровадили 106 господарств.
Проте вже перші кроки господарювання на власній землі показали біднякам і середнякам, що самотужки їм не вдасться досягнути заможності, тому ленінські ідеї колективного господарювання знайшли в Бродецькому гарячу підтримку. На початку 1921 року в селі організовується споживче кооперативне товариство «Незаможник», у березні 1923 року створено посівний фонд взаємодопомоги, а 1925 року - бурякове товариство. Наступного року виникло машинне товариство «Радянський хлібороб». Товариство спільного обробітку землі «Селянська дружба» організовано в 1927 році. Воно об'єднало 29 дворів, які мали 111 десятин орної землі. Держава неодноразово подавала ТСОЗу допомогу кредитами для закупки робочої худоби й реманенту, виділяла посівний матеріал, трактори. Незабаром виник ще один ТСОЗ. Всього ТСОЗи об'єднали понад 150 господарств - майже третину села.
Незважаючи на труднощі відбудовного періоду, велика увага приділялася питанням розвитку охорони здоров'я, народної освіти, культури. За рахунок державних коштів, з участю трудівників села проведено ремонт і розширено лікарню, в якій тепер працював стаціонар на 8 ліжок. Обслуговувало її 6 медичних працівників, з них 2 лікарі. В липні 1925 року за ініціативою жінделегаток відкрито дитячі ясла. У 1921 році в селі було 3 початкові школи. Згодом на базі двох з них створено трудову семирічну школу, в якій працювало 10 вчителів. Навчалося 318 дітей, або 65 проц. всіх дітей шкільного віку. Одночасно широко розгорнули роботу щодо ліквідації неписьменності серед дорослих, в ній активну участь брали учителі і комсомольці. За два роки курси лікнепу закінчив 121 чоловік.
Незабаром після закінчення громадянської війни в селі відкрито хату-читальню, клуб і бібліотеку на заводі, при них працювали науковий, політичний, драматичний, музичний, хоровий, агрономічний і спортивний гуртки, щомісяця випускалися стінна і «жива» газети.
1926 року почалася реконструкція цукрового заводу, яку завершили на початку 30-х років. На місці одноповерхового дерев'яного тісного виробничого приміщення виросла світла й простора цегляна будівля. Застарілу техніку змінили нові вітчизняні машини й механізми, що відповідали рівню передової техніки. Вже у сезон 1932- 1933 pp. середньодобова переробка цукрових буряків становила 8288 цнт, а в 1935- 1936 pp.- 9605 центнерів.
У 1935 році колектив заводу, вміло використовуючи обладнання, досяг кращих у країні показників у використанні палива (7,27 проц. стосовно до ваги переробленої сировини), добову норму переробки буряків перевершив на 14,8 проц. За підсумками всесоюзного змагання, він неодноразово виходив на перші місця по добовому випуску продукції, ощадному витрачанню палива, виконанню планів виробництва.
За вміле керівництво підприємством директора заводу комуніста А. М. Батамірова 1936 року було нагороджено орденом Леніна. На початку 1940 року його призначено заступником народного комісара земельних справ СРСР.
1937 року на базі вальцьового млина створено сойовий завод, де працювало 200 робітників.
Не менших успіхів добився у роки перших п'ятирічок і бурякорадгосп. За вирощування високих урожаїв насіння та коренів цукрових буряків і зернових культур у 1934 році радгосп нагороджено Почесною грамотою


Бродецьке