Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Іллінці

цукрового заводу відрахували у фонд допомоги родинам фронтовиків та інвалідів Великої Вітчизняної війни свій одноденний заробіток, завезли їм дрова. Водночас мешканці міста збирали кошти у фонд Червоної Армії. У листопаді 1944 року за почином учнів Іллінецької середньої школи школярі району розпочали збір коштів на побудову танка ім. двічі Героя Радянського Союзу гвардії полковника І. Н. Бойка. Було зібрано і внесено 13 тис. крб. Робітники Іллінецького промкомбінату внесли 35 тис. карбованців.
У серпні-вересні 1944 року відновив роботу цукровий завод. Наступного року почали працювати лісгосп, маслозавод, промкомбінат, підприємства громадського харчування,
комунального обслуговування трудящих. Відкрито їдальню, шевську, кравецьку та інші майстерні. Знову стали функціонувати лікарня, поліклініка, аптека.
У районному будинку культури виступали гуртки художньої самодіяльності, регулярно демонструвалися кінофільми. З книжок, зібраних серед населення, створили бібліотеку. Відкрилися двері дитячого садка, двох шкіл, сільськогосподарського технікуму.
50-60-і роки були для Іллінців періодом дальшого розвитку народного господарства. Найбільше підприємство цукровий завод - здійснив за цей час повну технічну реконструкцію. Замість фільтпресів змонтовано дискові фільтри. Обладнано потокову лінію в цеху готової продукції, встановлено нові високопродуктивні центрифуги, безперервно діючу дифузію. По суті споруджено новий бурякопереробний цех. Якщо в 1965 році за добу переробляли в середньому 9790 цнт цукрових буряків, то в 1970 році - 12 300 цнт. Водночас росли й кадри. Комуніст Олек
сій Паламаренко, працюючи котельником, заочно закінчив технікум, став змінним інженером ТЕЦ, шофер Володимир Рекуненко, здобувши спеціальну освіту, нині працює начальником зміни. Робітники Л. П. Омелянчук та О. І. Болюх виросли до змінних технологів. За роки п'ятирічки значно поліпшилися побутові умови робітників. За рахунок нових будов зріс житловий фонд, змонтовано централізоване опалення в робітничій їдальні і гуртожитку, в цехах заводу. Завершується теплофікація робітничого селища. Включившись у соціалістичне змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, Іллінецький цукровий завод у 1970 році здобув одне з перших місць в області. Колективу заводу вручено Ленінську ювілейну почесну грамоту ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС. Серед 76 нагороджених Ленінською ювілейною медаллю бригадир слюсарів цукрового заводу С. Г. Антонюк, коваль В. С. Мазур, начальник зміни П. П. Муштай.
Значним промисловим підприємством селища є маслозавод. У 1959 році для нього побудували типове приміщення, в 1963-1968 pp. встановили нове устаткування, потокову лінію. Завод з року в рік перевиконує виробничі плани, одержує значні прибутки за рахунок випуску високоякісної продукції. В 1969 році план реалізації продукції завод виконав на 113 процентів.
Поблизу Іллінців - смуга лісів. 1960 року Іллінецький лісгосп перетворено в лісгоспзаг. Колектив працівників його заготовляє деревину, здійснює лісовіднов- лювання, проводить значну дослідну роботу. В розпорядженні лісгоспзагу 36 автомашин, 22 трактори, 8 пересувних електростанцій. Усі трудомісткі процеси механізовані. В господарстві працює майже 70 чоловік з вищою та спеціальною середньою освітою.
Іллінецьке відділення «Сільгосптехніки» обслуговує 14 колгоспів району, здійснює технічний нагляд за 230 тракторами, 77 зерновими комбайнами, іншою сільськогосподарською технікою колгоспів.
Значно поліпшився зв'язок. Телефонна мережа зросла до 700 номерів. 1970 року завершено будівництво нового будинку пошти, де розмістилася й АТС. Телефонізовано всі установи, підприємства і колгоспи району. Районний радіовузол нараховує близько 25 тис. точок.
Підвищується добробут, зростає купівельна спроможність населення. У селищі працює 13 магазинів, 7 підприємств громадського харчування. В 1969 році відкрито новий двоповерховий універмаг, комісійний магазин. За останній час щорічно в середньому продається понад 200 телевізорів, 200 радіоприймачів.
Помітних успіхів досягнуто в галузі медичного обслуговування. За післявоєнний період районна лікарня зросла до 250 ліжок. Тут працюють хірургічне, терапевтичне, дитяче, акушерсько-гінекологічне та інфекційне відділення. В 1968-1970 pp. збудовано ще один лікувальний корпус. При лікарні є поліклініка, дитяча консультація. Крім того, існує медичний пункт на цукровому заводі. Лікарню, 2 фельдшерсько-акушерські, 13 сільських аптечних пунктів постачає ліками районна аптека.
Великі зміни сталися в галузі народної освіти. В Іллінцях в середній школі навчається пересічно близько тисячі учнів. Працює 65 вчителів. В селищі є також заочна середня школа, де здобувають освіту коло 2 тис. виробничників.
У 1964 році Іллінецький сільськогосподарський технікум було перетворено у радгосп-технікум. Він має міцну виробничу базу: близько 4 тис. га землі,


Іллінці