Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Іллінці

Сторінка 3 з 6
Червоної Армії націлив волосний з'їзд комбідів, який відбувся в Іллінцях 26 червня 1919 року. З'їзд комбідів скерував незаможників на остаточне завершення розподілу поміщицьких земель, обробіток їх, на створення землеробських комун. Проте здійснення цих і багатьох інших заходів перервав напад військ Директорії. В жовтні петлюрівців витіснили денікінці. В грудні 1919 року частини Червоної Армії вигнали денікінців з містечка. Але на початку травня 1920 року Іллінці захопили білополяки. Та недовго хазяйнували тут інтервенти. В липні Червона Армія остаточно визволила містечко.
Відновивши Радянську владу, трудящі Іллінців приступили до дальшого втілення в життя накреслень революції. Ревком разом з комнезамами навколишніх сіл проводив перерозподіл землі на користь біднішого селянства за рахунок землі куркулів, допомагав демобілізованим червоноармійцям з влаштуванням на роботу, в придбанні
сільськогосподарського реманецту, здійснював продрозкладку. Як і раніше, ревком очолював боротьбу з бандами, які продовжували нападати на Іллінці і сусідні села.
В містечку був створений спеціальний загін з бідноти. Остаточно з бандами покінчили червоноармійські загони 17-ї кавалерійської дивізії під командуванням Г. І. Котовського. У квітні 1921 року в Іллінцях розміщувався штаб дивізії.
Зразу ж після визволення трудящі Іллінців взялися відбудовувати цукровий завод. Значну частину панських володінь держава передала селекційній станції заводу, створеній 1920 року. Приватні кустарі й ремісники містечка об'єдналися в артілі - крцвецьку, шевську, бондарну. В 1922 році організувалося сільськогосподарське кредитне товариство «Селянин», яке охоплювало 11 навколишніх сіл. У трдвні 1923 року в Іллінцях відбувся районний з'їзд комнезамів. Підсумуг
вавши результати роботи перших сільськогосподарських комун і артілей, з'їзд постановив проводити колективізацію селянських господарств.
Однією з важливих справ місцевих органів Радянської влади була турбота цро охорону здоров'я трудящих. В 1919 році в Іллінцях відкрили аптеку, інфекційну лікарню, на базі якої через два роки створили дільничну (на 35 ліжок), де працювали лікар, два фельдшери, акушерка. Згодом відкрили пологове відділення, дитячу консультацію, збільшили штат лікарів.
Коли настав мирний час, робітники цукрового заводу своїми силами відбудували приміщення двох початкових шкіл, а згодом впорядкували й передали рід школу будинок колишнього управителя заводу з великим садом. В 1920- 1921 pp. в Іллінцях відкрили 4 трудові початкові школи, дитячий садок, професійно-технічну школу, яка готувала механіків для цукрових заводів, агрономічну школу. Школи мали хорошу матеріальну базу, професійно-технічно-механічну, столярну, слюсарну майстерні, гуртожиток, бібліотеку; агрономічна школа - 150 десятин землі, необхідне знаряддя. У новоствореному клубі ім. Т. Г. Шевченка читали лекції, працювали драматичний гурток, заснований ще 1913 року самодіяльними артистами О. Саковським і О. Авдієнком, музична й хорова студії, група лікнепу, бібліотека, 1923 року в Іллінцях відкрили районний селянський будинок ім. В. П. Затонського.
В березні 1923 року на цукровому заводі створили окремий комуністичний осередок, який поповнився за рахунок виробничників, а в травні - першу в Іллінцях комсомольську організацію. Комуністи й комсомольці заводу вели виховну роботу не тільки серед робітників, а й серед селянства. Вони виступали з лекціями, шефствували над сусіднім селом Морозівкою, допомагали хліборобам придбати реманент.
Відповідно до нового адміністративного поділу в 1923 році Іллінці стають райцентром Бердичівського округу, 1925 - селищем міського типу, райцентром Вінницького округу, з 1932 року - райцентром Вінницької області. У 1930 році в селищі почала виходити районна газета «Життя колгоспника». 1932 року в Іллінцях створено MС, 1934 - маслозавод. Поступово нарощували виробничі потужності MС і підприємства селища. Якщо на початку свого існування МТС мала лише три трактори, одну молотарку, 4 сівалки, то в 1940 році - 89 тракторів, 24 комбайни, багато інших машин. Найбільшим підприємством селища був цукровий завод. Ставши до ладу в 1925 році, він систематично збільшував випуск продукції, знижував її собівартість. В 1940 році потужність підприємства зросла проти 1913 року вдвічі.
В передвоєнні роки в селищі створено лісгосп, промкомбінат, збудовано електростанцію, яка забезпечила електроенергією все селище. Працювали водяний млин, крупорушка, діяли пошта, телеграф, радіовузол.
Водночас розвивалися освіта і культура. Напередодні війни в Іллінцях працювали середня, неповна середня і початкова школи, сільськогосподарський технікум, який виник на базі агрономічної школи. До 1940 року з Іллінців вийшло 840 агрономів-рільників. Широку культурно-масову роботу проводили районний будинок культури, клуб при цукровому


Іллінці