Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шпиків

Сторінка 4 з 5
Частини Червоної Армії 18 березня 1944 року визволили Шпиків від окупантів. Населення радо зустрічало своїх визволителів. Трудящі доклали багато зусиль, щоб допомогти воїнам Червоної Армії громити ворога. Вони обладнали приміщення для військового госпіталю, передали сюди сотні кілограмів продуктів харчування тощо. Населення Шпиківського району здало у фонд оборони 135 тис. карбованців на створення танкової
колони «За розгром ворога».
Трудящі Шпикова брали активну участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни. 925 чоловік билися в лавах Червоної Армії, з них 480 нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. Ф. І. Жарчинський, який був вчителем Шпиківської середньої школи, наприкінці війни на території фашистської Німеччини разом з 8 розвідниками визволив 4500 радянських військовополонених з табору. Під час цієї операції він загинув смертю хоробрих. Патріотові посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
З першого дня визволення трудящі Шпикова самовіддано трудилися на відбудові народного господарства. Вже за кілька днів після вигнання окупантів відкрилися магазини, хлібопекарня, пошта, майстерня побутового обслуговування. Почалася відбудова промислових об'єктів, найперше - цукрового заводу. 25 березня 1944 року знову стала виходити газета «За перемогу». Відновили свою діяльність районний клуб, бібліотека, друкарня. З 20 квітня запрацювали школи.
Зусиллями робітників і службовців у 1947 році був повністю відбудований цукровий завод. Зразки трудового героїзму показували робітники П. Н. Білоконний, Д. Г. Мандебура, I. Я. Слободянюк, I. П. Левінський. Спрямовуючою силою трудового колективу була заводська парторганізація, яка мала у своєму складі 19 комуністів.
З першого дня після вигнання гітлерівських окупантів розгорнулась робота по відродженню колгоспів Шпикова. 1944- 1945 pp. пройшли в умовах боротьби колгоспників за відновлення колективних господарств, пограбованих окупантами. Для обробітку полів не було машин, тягла - всі сільськогосподарські роботи виконувалися тоді вручну. На колгосп припадало в середньому один-два коні, основним тяглом були корови. Велику допомогу колгоспам подавала Шпиківська МТС, де було на той час 23 трактори. Дуже гостро стояло питання з посівним матеріалом. Держава відпустила шпиківським колгоспам, 6 тис. цнт насіння. Незважаючи на величезні труднощі, члени артілей з небаченим піднесенням відбудовували колективне господарство. Весною 1944 року уже було засіяно близько 80 проц. посівної площі.
За четверту п'ятирічку багато чого зробили для удосконалення колгоспного виробництва. 1950 року у Шпикові після об'єднання сільськогосподарських артілей утворився один великий колгосп ім. Мікояна. Господарство, що згодом дістало назву «Україна», швидко зростало. Було збудовано нові приміщення ферм, закладено фруктовий сад.
Разючі зміни сталися в наступні роки на цукровому заводі. Основні і трудомісткі процеси було механізовано, ліквідовано ручну працю. Особливо великий обсяг робіт щодо реконструкції, механізації та автоматизації підприємства здійснено за час семирічки. На підприємстві встановлено турбогенератор потужністю 1500 квт, котельню на рідке паливо, повністю електрифіковано виробництво. Кагатне поле перетворене на механізований цех, звідки безперервним потоком надходять буряки для переробки. Протягом 1967-1969 pp. проведені дальші капітальні роботи на заводі, зокрема збільшилася потужність дифузійної батареї, обладнано новий паровий котел, вакуум-апарат першого продукту з поверхнею нагріву 140 кв. м, удосконалили пробовідбирач для приймання буряків тощо. За останні кілька років вжито заходів щодо поліпшення якості цукру і зниження його собівартості. Все це сприяло зростанню продуктивності заводу. Якщо в 1965 році він переробляв 8 тис. цнт цукрових буряків, то в 1968 - 10 тисяч.
У 1965 році колгоспи «Україна» та ім. Шевченка села Замлиння об'єдналися в одну артіль «Дружба». Колгосп «Дружба» розвивається як спеціалізоване господарство для відгодівлі великої рогатої худоби. Він повністю перейшов на госпрозрахунок і грошову оплату праці по всіх галузях виробництва. Це стимулювало розвиток виробництва і значно збільшило товарну продукцію у восьмій п'ятирічці. Якщо в 1965 році державі було продано 5,5 тис. цнт м'яса, то в 1969 році - вже 8,5 тис. цнт. Збір зернових у 1970 році перевищив ЗО цнт, а цукрових буряків- 345 цнт з гектара. Господарство має ЗО тракторів, 21 комбайн, 21 вантажну автомашину, 27 сівалок та багато іншої сільськогосподарської техніки. Працюють у ньому 14 спеціалістів, що мають вищу й середню освіту.
В колгоспі трудяться відомі люди, майстри високих урожаїв, знатні тваринники. Доброю славою користується колишній бригадир комплексної бригади В. І. Щербатюк. Усе його життя зв'язане з роботою на шпиківській землі. За


Шпиків