Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шпиків

Сторінка 3 з 5
завзятих бійців за нове соціалістичне життя. Вони були першими на виробництві і в полі. Комсомольці активно допомагали комуністам здійснювати серед населення культурно-масові заходи. Велика увага приділялась ліквідації неписьменності. З ініціативи комсомольців було створено кілька шкіл лікнепу. Місцем проведення лекцій, мітингів, виступів самодіяльних гуртків став клуб ім. К. Маркса.
Одержавши від держави землю, селяни Шпикова поступово долали споконвічні злидні. Але одноосібні господарства лишалися слабкими, були позбавлені робочої худоби, корів. Отже, життя вимагало нових, соціалістичних форм господарювання. Починають виникати перші сільськогосподарські кооперативи з бідняцьких господарств, що об'єднувалися для спільного обробітку землі. Повсякденну роботу по залученню селян до кооперативів вели комуністи, комсомольці, члени сільради та КНС, який налічував у своїх лавах 289 чоловік. Тоді ж створюється машинно-прокатна станція.
Трудящі Шпикова боляче переживали звістку про хворобу В. І. Леніна. У своєму зверненні в 1923 році до Ілліча вони писали: «В день Паризької комуни загальні збори робітників ІПпиківського цукрового заводу і селяни волості вітають головного вождя революції, бажають швидкого одужання». За ленінським призовом 1924 року до партії вступило 12 робітників, 8 бідняків та батраків.
У другій половині 1929 року в Шпикові почалася масова колективізація селянських господарств. Вона здійснювалася у жорстокій класовій боротьбі з куркульством. На території Шпикова організували 4 колгоспи. Радянська держава забезпечувала колгоспи сільськогосподарською технікою. Вже 1929 року для їх потреб надійшло 2 трактори, 98 плугів, 66 культиваторів та ін. Відкрилася машинно-кінна станція, яка мала 175 коней та 39 тракторів.
Здійснюючи колективізацію, райпартком спирався на сільську бідноту. Одним з важливих засобів її активізації став зліт наймитів, що відбувся у березні 1930 року. Учасники зльоту вимагали посилити боротьбу з куркулями. Всі вони оголосили себе ударниками весняної сівби, 9 делегатів тут же подали заяви про прийом у партію.
Міцніли новостворені колективні господарства, розпочинали свою діяльність перші колгоспні партійні організації. В 1933 році парторганізація колгоспу «Залізний» нараховувала 6 членів партії і 10 кандидатів у члени партії, колгоспу ім. XVI партз'їзду - 6 комуністів. У колгоспі ім. Шевченка створили партгрупу.
Велике політичне й трудове піднесення серед трудящих Шпикова викликали нова Конституція СPCP, перші вибори до Верховної Ради CPСP у 1937 році та Верховної Ради УРСР в 1938 році за новою виборчою системою. В період підготовки до виборів Шпиківський райком КП(б)У провів значну агітаційно-пропагандистську роботу: організував семінари агітаторів, мітинги. Нову Конституцію
СРСР і Положення про вибори трудящі мали можливість вивчати в спеціальних гуртках.
У передвоєнні роки населення Шпикова жило заможно й культурно. Розвивалася місцева промисловість, з року в рік міцніли колгоспи. Підвищувалась урожайність полів: 1.937 року колгосп імені XVI партз'їзду зібрав урожай пшениці по 21 цнт на круг з площі 95 га. Колгоспники цієї артілі одержали на трудодень по 5,75 кг хліба. Урожайність цукрових буряків становила 171 цнт з га. Зростало колгоспне тваринництво.
Зміцнювалась матеріально-технічна база колгоспів. 1941 року Шпиківська МТС, яка виникла 1937 року, мала 53 трактори, 12 комбайнів.
Колгоспний лад виховав нового хлібороба - свідомого, освіченого трудівника. Багато спеціалістів сільського господарства мали вищу й середню освіту.
З перших днів Великої Вітчизняної війни всі зусилля трудящих були спрямовані на перебудову народного господарства на воєнний лад. Організованість, готовність виконати свій священний обов'язок перед Батьківщиною виявили жителі Шпикова під час мобілізації. Для боротьби з диверсантами, захисту промислових підприємств був створений винищувальний батальйон у складі 300 чоловік.
22 липня 1941 року Шпиків окупували фашисти. Радянські патріоти мужньо боролися проти загарбників. З лютого 1942 року по серпень 1943 у Шпикові діяла підпільна антифашистська організація, яка об'єднувала 16 чоловік. Її очолював комітет у складі Я. О. Попова, Ф. Прокофьева, І. І. Костюка. Підпільники мали радіоприймач і щоденно доводили до відома жителів Шпикова і навколишніх сіл зведення Рад інформбюро. Вони готували збройні виступи проти фашистських окупантів. Але сигуранца натрапила на слід організації, і влітку 1943 року відважних патріотів було страчено.
В січні 1944 року створюється Шпиківський підпільний райком партії, до якого увійшли партизани Вінницького з'єднання І. Ю. Панасенко, А. С. Черевичний та ін. Він проіснував до березня 1944 року.


Шпиків