Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шпиків

Сторінка 2 з 5
За прикладом робітників страйкову боротьбу вели також селяни Шпиківського маєтку. У травні 1905 року вони не вийшли на роботу, вимагаючи збільшити їм заробітну плату. Керуючий маєтком не задовольнив цю вимогу і запросив на роботу селян з навколишніх сіл, які на знак солідарності з своїми шпиківськими товаришами відхилили умови, запропоновані поміщиком. Страйк мав організований характер. Поміщик вимушений
був встановити поденну плату: для чоловіків -50 коп., для жінок - 40 копійок.
Заворушення шпиківських селян не припинялись протягом 1906-1907 pp. У першій половині 1907 року було підпалено поміщицький маєток. Селянин П. X. Чуб ко організував бідноту на перекриття річки загатою, після чого частина поміщицьких посівів опинилася під водою. Разом з робітниками він підпалив кілька заводських приміщень.
Робітники й селяни Шпикова терпіли не тільки від злиднів, але й від політичного безправ'я, від темряви. Переважна більшість трудящих не знала грамоти. В двокласному міністерському училищі та церковнопарафіяльній школі вчилися головним чином діти сільських багатіїв та службовців. Ніхто у дореволюційному Шпикові не дбав про охорону здоров'я трудящих. Тут була тільки невеличка лікарня, в якій працювали лікар і фельдшер.
Багато лиха зазнали жителі Шпикова під час першої світової війни. 1914 року в розпалі жнив частину шниківських селян разом з возами та кіньми забрали в царську армію і погнали на фронт. Роки війни вкрай розорили господарство. Ось чому звістка про повалення самодержавства була радісно сприйнята місцевим населенням. Незабаром селяни почали ділити поміщицьку землю, розбирати хліб з панських комор. У квітні 1917 року робітники Шпиківського цукрового заводу, незважаючи на протидію місцевих органів Тимчасового уряду, на своїх зборах прийняли рішення про встановлення 8-годинного робочого дня.
Як тільки жителі Шпикова дізнались про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, вони кинули роботу й з червоними прапорами попрямували до центру містечка, де на площі відбувся мітинг. Крім місцевих жителів, тут зібралося багато солдатів з військових частин, що проходили через Шпиків. Радянську владу в Шпикові було встановлено в лютому 1918 року. В цей час тут організували волосний ревком. Він розгорнув роботу, втілюючи в життя Декрет Радянської влади про землю.
У березні 1918 року до Шпикова навально вдерлися австро-німецькі окупанти. Вони жорстоко знущалися з населення, примушували трудящих повернути землю і майно поміщикові. Це викликало ще більшу ненависть до інтервентів та їх прислужників - буржуазних націоналістів. У серпні 1918 року партизани з допомогою місцевого населення на деякий час вигнали окупантів з містечка. Було заарештовано начальника місцевої варти.
Восени 1918 року австро-німецькі війська залишили Шпиків, але владу захопили петлюрівці. Після двотижневих безчинств вони залишили містечко пограбованим. Влітку 1919 року у Шпиків вдерлися денікінці. Білогвардійці чинили погроми, грабували і знищували мирне населення. Неодноразово зазнавав Шпиків і нападів різних банд.
На початку 1920 року містечко стало радянським. Розгорнули роботу ревком та волревком, створений 27 лютого 1920 року. Члени ревкомів у своїй повсякденній діяльності займалися широким колом питань - відбудовою господарства, боротьбою з бандитизмом, роботою шкіл, поліпшенням санітарного стану містечка й сіл. Особлива увага приділялася поданню допомоги Червоній Армії. 1920 року у Шпикові було створено КНС.
Виховну роботу серед населення проводили комуністи Шпикова та окремої кавалерійської бригади, розміщеної тут, члени ревкому й КНС. Регулярно відбувалися мітинги, під час яких висвітлювалось внутрішнє й міжнародне становище Радянської республіки. Не раз комуністи, ризикуючи власним життям, виконували різні партійні доручення. Голова волревкому С. С. Трачу к неодноразово пробирався у лігво бандитів і вів серед них роз'яснювальну роботу. Внаслідок цього у травні 1921 року всі вони прийшли з каяттям в органи Радянської влади.
Шпиківський ревком з перших днів своєї діяльності приділяв велику увагу відбудові підприємств. У 1921 році став до ладу цукровий завод. Уряд Радянської України присвоїв йому найменування «Перший пролетарський цукровий завод».
1921 року у Шпикові засно вано комуністичний осередок на чолі з М. С. Чер- няковим. Незабаром цей осередок став волосною парторганізацією. 7 серпня 1922 року виник другий комуністичний осередок на цукровому заводі. У зв'язку з тим, що 1923 року Шпиківська волость перетворилася на район, був обраний райпартком.
На цукровому заводі в 1923 році організовується комсомольський осередок, до якого приймалась і молодь містечка. До осередку входило ЗО юнаків і дівчат -


Шпиків