Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Соболівка

Сторінка 4 з 5
вивозили її на каторгу до Німеччини.
Але не стали соболівці на коліна. Вони створили підпільно-диверсійну групу з 22 чол. під керівництвом І. М. Бабура, яка тримала зв'язок з партизанами загону ім. Леніна, а пізніше з другою партизанською бригадою
ім. Сталіна. Мешканці Соболівки всіляко допомагали підпільникам. Патріоти знищили старосту та полі
цая, організували кілька диверсій на залізницях поблизу села. Разом з партизанами із загону ім. Леніна 27 лютого 1943 року підпільники звільнили близько 300 юнаків та дівчат, яких фашисти хотіли вивезти до Німеччини, вбивши при цьому начальника охорони і жандарма. За це гестапівці жорстоко помстилися над патріотами. Гітлерівські карателі розстріляли 17 активістів села, в т. ч. колишнього голову сільради Н. II. Кущика, голову колгоспу М. І. Майка, агронома П. Д. Ска- кодуба. Одначе ця жахлива розправа не залякала радянських людей. Вони посилили допомогу народним месникам, саботували заходи окупантів.
12 березня 1944 року жителі села радісно вітали своїх визволителів - воїнів з частин 27-ї армії. У боях за визволення села загинуло 20 солдатів і офіцерів, серед них, крім українців, були представники братніх російського і узбецького народів. За свободу і незалежність Батьківщини віддали життя 329 мешканців Соболівки.
Дуже важкою була перша весна після визволення села. Поля обробляли переважно жінки й підлітки, вручну та коровами. В колгоспі «Червоний хлібороб» залишилося 7 корів, 33 коней, 20 свиней. Реманент складався з 9 кінних плугів, 2 культиваторів, 7 возів і 9 саней. Відбудова МТС тільки починалася. Це згубно позначилося на обробітку землі та на врожайності.
Трактори, які залишилися в МТС, виявилися зіпсованими. Не було запасних частин, не вистачало й слюсарів. Під кінець 1944 року, використавши побиті й трофейні машини, відремонтували 44 трактори, Робітники цукрового заводу протягом 1944 року в надзвичайно важких умовах зуміли відремонтувати наявне обладнання і підготувати підприємство до виробничого сезону наступного року. Незважаючи на скрутне становище в розореному селі, його мешканці здавали хліб та інші продукти у фонд Червоної Армії, щоб допомогти наблизити перемогу над лютим фашизмом.
У наступні два роки всі чотири колгоспи залишалися ще економічно слабкими. Становище дуже ускладнила посуха 1946 року.
Нелегко було налагоджувати побут і культуру. Приміщення сільських клубів і шкіл були майже зруйновані або потребували ремонту. Збереглася лише третя частина парт. Однак у квітні почалося навчання. Дітям доводилося сидіти на лавках і принесених з дому стільцях.
Хоч довелося переборювати великі труднощі, соболівці п'ятирічку відбудови й розвитку народного господарства виконали. На 1950 рік цукровий завод досяг кращих показників довоєнного часу, видавши країні понад 106 тис. цнт цукру. Завдяки турботам держави краще пішли справи в усіх колгоспах. Через два роки тракторний парк МТС був значно більший довоєнного.
Протягом 1956-1958 pp. всі колгоспи села об'єдналися в одну артіль «Росія». До неї приєднався невеликий колгосп с. Антонівки. Після укрупнення земельні угіддя артілі «Росія» розкинулись на 5980 га. Згодом тут одержали в середньому по 17,5 цнт зернових та 250 цнт цукрових буряків з гектара, виробили по 46,3 цнт м'яса і 168 цнт молока на 100 га угідь. Після реорганізації МТС колгосп придбав 27 тракторів, 7 зернових комбайнів та 16 вантажних автомашин.
За семирічку економіка Соболівки значно зросла. В 1968 році було завершено реконструкцію парокотельного цеху цукрового заводу. Згодом цех переведено на рідке паливо, що значно поліпшило умови праці робітників, а також збільшило енергетичну потужність заводу. В 1966 році на підприємстві встановлено парову турбіну потужністю 1500 квт. Добова потужність переробки сировини під кінець семирічки досягла 7824 центнерів.
Значно поліпшились умови праці робітників заводу: всі процеси виробництва максимально механізовано. В більшості виробничих приміщень дерев'яна підлога замінена кахляними плитками, встановлено лампи денного світла, в цехах з'явилися квіти. Впорядковано й територію: прокладено алеї, розбито клумби. До заводу примикає чудовий парк - місце відпочинку трудящих. При заводі є свій театр, клуб і бібліотека, яка має понад 10 тис. книг.
Заводський колектив трудиться творчо, натхненно. Тільки за 1963 рік запроваджено у виробництво 70 раціоналізаторських пропозицій та винаходів. Тут широко розгорнулося змагання за комуністичну працю, в авангарді якого йшли комуністи. їх на заводі 70 чоловік, комсомольців - 36. Багато енергії для досягнення високих виробничих показників доклала колишній директор цукрокомбінату М. П. Черкасова. Її удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Кінець семирічки колгосп «Росія» зустрів з непоганими показниками: середня врожайність зернових досягла 30 цнт з га, цукрових буряків - 355 цнт. М'яса на 100 га угідь вироблено понад 41 цнт, молока - 226 цнт. Докорінно змінилась оплата праці колгоспників - завдяки госпрозрахунку заробітки збільшилися втроє.


Соболівка