Сторінка 3 з 6
були створені комітет незаможних селян та комсомольський осередок.
17 січня 1921 року відбулися перші вибори до Джуринської сільської Ради. 50 депутатів Ради - обранці трудящих села - були робітниками, бідняками та середняками. Серед них було 4 комуністи. Головою сільради
обрали робітника цукрового заводу Д. Н. Турчинського.
Почали створюватися й розвиватися різні форми сільськогосподарської кооперації. У 1921 році засновано кредитне сільськогосподарське товариство, перший ТС О З «Сельроб». Через два роки організували другий ТСОЗ - «Червоний лужок». Для залучення селян-одноосібників до соціалістичних форм господарювання багато робило споживче товариство.
1923 року утворено Джуринський район. Джурин віднесено до розряду сіл. На той час у ньому налічувалося 4945 чоловік населення. З 1116 дворів бідняцьких було 848.
Поступово відроджувалось господарство. Відновили роботу 3 промислові підприємства, 3 водяні млини, 4 олійниці та 2 крупорушки.
Утворення Джуринського району сприяло дальшому піднесенню господарства й культури села. Розпочалося навчання у 4 початкових школах, запрацювали сільський клуб, хата-читальня, 2 бібліотеки, амбулаторія.
Зміцнювались одноосібні селянські господарства, все більше бідняків ставало середняками. За допомогою кредитного товариства та прокатного пункту бідняцько-середняцькі господарства поліпшили обробіток землі, підвищили врожайність сільськогосподарських культур.
На досвіді перших ТСОЗів трудяще селянство Джурина все більше переконувалось у перевазі великого колективного господарства. 7 січня 1925 року виникає перша на селі сільськогосподарська артіль «Труд - надія», а через два місяці - ТСОЗ «Червоний орач». З жовтня 1926 року відновив роботу Джуринський цукровий завод. До початку масової колективізації у Джурині вже налічувалось шість ТСОЗів та одна сільськогосподарська артіль. Це ще були дрібні господарства, їм бракувало техніки, кадрів, досвіду.
Значну допомогу цим господарствам подавали комуністи й комсомольці цукрового заводу. За їх ініціативою робітники встановили шефство над ТСОЗами, виділили бригади для ремонту сільськогосподарських машин, на курсах при заводі готували для села слюсарів, ковалів, рахівників, обліковців, рільників.
Кооперування селян попередніх років підготувало умови для швидкого здійснення колективізації протягом першої п'ятирічки. У 1929 році було створено три артілі, а в 1930 їх стало вже шість. На кінець п'ятирічки 90 проц. селянських дворів об'єдналися в колгоспи. Всі ТСОЗи перейшли на статут артілі.
У здійсненні колективізації на селі головну роль відіграли комуністи сільського партійного осередку, що виник у 1927 році, та комсомольці. Організаторами перших колгоспів були В. К. Гаврилишин - секретар партійного осередку, А. К. Брояк - засновник, а потім голова передового колгоспу «Червоний орач», П. Ф. Гальчишин - робітник цукрового заводу. Багато зробив для організаційно-господарського зміцнення колгоспів Джурина двадцятип'ятитисячник Ф. Д. Кузьоний, який довгий час працював головою колгоспу «Труд - надія».
У липні 1930 року Джуринський район ліквідували. Село увійшло до складу Шаргородського району. Велику організаційно-господарську й технічну допомогу подавала колгоспам Джуринська МТС, заснована у 1932 році. Тоді ж виникають партійні осередки в колгоспах.
За роки довоєнних п'ятирічок зміцніли колгоспи, підвищилась урожайність сільськогосподарських культур. Включившись у соціалістичне змагання п'ятисотенниць, передові ланки колгоспу «Червоний орач» у 1936 році зібрали більш як по 500 цнт цукрових буряків з га. За високі врожаї у 1939 році колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. До війни в селі спорудили став, електростанцію, приміщення для ветлікарні. Виросли в селі передовики виробництва. Доярка артілі «Червоний орач» К. Л. Станіслав за високі надої молока першою в селі удостоєна ордена Леніна.
Джуринський цукровий завод перетворився на велике промислове підприємство. Виникло кілька нових підприємств. Відкрили кар'єр видобутку будівельних матеріалів-блоків з черепашника, почала давати продукцію багатофахова промислова артіль, що обслуговувала побутові потреби населення. Відкрито вузькоколійну залізницю, яка проходила через Джурин, побудовано залізничну станцію, два кооперативні магазини.
За роки Радянської влади у Джурині було досягнуто успіхів і в галузі народної освіти та розвитку культури. Ліквідовано тяжку спадщину минулого - неписьменність. На базі початкової школи відкрили семирічку, а в 1934 почала працювати середня школа. Виросла мережа культосвітніх закладів на селі. Діяло вже 5 бібліотек.
У клубах працювали гуртки художньої самодіяльності, демонструвалися
Дивиться також інші населені пункти району: