Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Брацлав

культури. В 20-х роках у Брацлаві функціонували гуртки лікнепу, школа для малописьменних, яка працювала за програмою початкових шкіл. Школу відвідувало від 20 до 50 чоловік. У 1927 році в селищі вже було 3 школи-семирічки, в яких навчалося 550 учнів. 1939 року школи відвідувало 940 учнів. 227 чоловік вчилося на механічному і будівельному відділеннях профтехшколи. 1940 року з Гайсина до Брацлава перевели
сільськогосподарський бухгалтерський технікум.
Помітно пожвавилося політичне життя селища. Працювала політшкола. У 192526 навчальному році в ній підвищувало свій ідейний рівень 45 чоловік. Зростали лави комуністів. Утворилися нові партійні організації. У травні 1931 року Брацлавський партосередок поділився на три: при райвиконкомі, при райвійськ- коматі і райвідділі міліції, при кооперації. Цього року вийшов перший номер районної газети «Шлях Ілліча». У жовтні 1932 року організовано партосередок при Брацлавській МТС. На початку 1941 року в селищі нараховувалося 15 первинних парторганізацій, які об'єднували понад 100 комуністів.
Напад військ гітлерівської Німеччини на Радянську країну зірвав плани брацлавців щодо дальшого розвитку свого селища. З першого дня Великої Вітчизняної війни населення селища і району проявило високу свідомість. З потроєною енергією кожен працював на своєму робочому місці. Організовано проходила мобілізація. 22 липня 1941 року наші війська були змушені залишити місто. Увірвавшись
у Брацлав, фашистські загарбники встановили режим жорстокого терору. Вони створили гетто для єврейського населення. Частину жителів вивезли у Чуківський табір. Там було страчено 647 чоловік.
Трудящі селища героїчно билися з окупантами на фронтах Великої Вітчизняної війни і в тилу ворога. В 1943 році на території Брацлавського району діяли партизанські загони «За батьківщину» та ім. Кірова. Вони знищували живу силу й техніку ворога, розповсюджували листівки. Активного підпільника, мужнього патріота, робітника Брацлавського пивзаводу С. Микитюка фашисти розстріляли. Офіцер Червоної Армії І. С. Кобзін, який потрапив у вороже оточення, створив у місті підпільну групу. Група розповсюджувала в Брацлаві і в селах району листівки, які видавала Вінницька підпільна друкарня «Україна», підбирала і відправляла в партизанські загони поповнення, зброю, порушувала телефонний і телеграфний зв'язок. Щоб залякати населення, загарбники привозили у Брацлав трупи вбитих ними партизанів і ставили їх біля стін тюрми. Так вони зробили взимку 1944 року з тілом юного партизана Володі Мазура.
Під час окупації німецько-фашистські загарбники зруйнували лікарню, школу, будинок райвиконкому, МТС, багато жител.
17 березня 1944 р. війська 1-го і 2-го Українських фронтів визволили селище від німецько-фашистських загарбників. Багато жителів його, зокрема партизани і підпільники, влилися до лав Червоної Армії. В цілому понад 1000 жителів селища перебували в лавах Червоної Армії, близько 800 чоловік нагороджено урядовими нагородами. Під керівництвом партійних організацій трудящі Брацлава провели велику роботу, щоб відбудувати господарство селища. У квітні 1944 року в трьох первинних парторганізаціях Брацлава налічувалося 16 членів і один кандидат в члени партії. Комуністи подали значну допомогу селу. За їх участю в 1944 році було відновлено 38 колгоспів, успішно проведено весняну сівбу і збирання врожаю. У листопаді почала виходити районна газета «Шлях Ілліча». 1947 року в Брацлаві було вже 20 парторганізацій, які об'єднували 140 членів і 46 кандидатів у члени партії.
Найважливішим підприємством Брацлава була МТС. В ній залишилося 38 тракторів, 40 тракторних плугів, 20 сівалок, 6 комбайнів. Майже вся техніка виявилась непридатною. В короткий строк механізатори відремонтували машини й агрегати, успішно провели весняну сівбу, збирання врожаю та озиму сівбу. В першому післявоєнному році МТС підготувала 42 трактористи і 20 машиністів. Незабаром після визволення почав давати продукцію пивоварний завод, було створено промкомбінат на 9 цехів, харчокомбінат. Почали працювати лікарня, школи.
1949 року в межах Брацлава на Південному Бузі заклали гідроелектростанцію потужністю 350 квт. 2 червня 1951 року відбувся урочистий пуск її. Гідроелектростанція забезпечувала струмом селище, МТС і 15 колгоспів району, в наступні роки до неї було підключено 23 населені пункти району (4 тис. колгоспних хат), всі будинки Брацлава, всі підприємства району, 22 школи, 22 клуби.
В червні 1957 року відзначила своє 25-річчя Брацлавська МТС. В цей час вона мала 241 трактор, 75 зернових комбайнів. Наступного року МТС було реорганізовано в РТС. Згодом на базі РТС створили Брацлавське відділення Немирівської «Сільгосптехніки», де трудиться нині 260 чоловік. У 1968-1970 pp. тут збудовано майстерню, склад мінеральних добрив, кисневу станцію, яка


Брацлав