Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Брацлав

Сторінка 2 з 6
варшавський сейм, розглянувши питання про повстанські дії жителів Брацлава, виніс рішення надати старості «повну владу приборкували дуже шкідливі бунти міщан міста Брацлава, а бунтарів ловити й карати». Брацлав знову став адміністративним центром. В середині XVII ст. тут налічувалося 6400 жителів. Брацлав був одним з великих міст Правобережжя, ремісничим і торговим центром.
Населення Брацлава брало активну участь у визвольній війні українського народу 1648-1654 pp. Влітку 1648 року загін повстанців під командуванням Ганжі, об'єднавшись з козаками Кривошапки, звільнив місто від військ польської шляхти. 1649 року Брацлав став центром полку, який охоплював сучасні Вінницьку та більшу частину Хмельницької області. Першим полковником Брацлавського полку був сподвижник Б. Хмельницького Д. Нечай. 1650 року Брацлав відвідав Б. Хмель
ницький, який разом з генеральним старшиною здійснював інспекційну поїздку по полках. Присутність військ Б. Хмельницького посилила визвольну боротьбу на Поділлі. Данило Нечай поповнює Брацлавський полк, доводить кількісний склад його до 3 тис. чоловік.
1653 року на Брацлавщині лютувало 15-тисячне військо С. Чарнецького Брацлав захищав невеликий гарнізон на чолі з Іваном Богуном. Коли шляхетське військо підступило до міста, несподівано із замку вискочив козацький загін. Козаки знищили багато ворогів. У січні 1654 року на Переяславській раді Брацлавський полк і місто представляв полковник П. Лисиця, який разом з іншими присягав на вірність Російській державі.
Брацлав залишався опорним пунктом у спільній боротьбі російського та українського народів проти шляхетської Польщі. В місті не раз відбувалися важливі історичні події, які скріплювали союз двох братніх народів. Наприкінці 1654 року головні сили польської шляхти, зруйнувавши героїчну Бушу, рушили на Брацлав. Тут перебував гарнізон, що складався з 15-тисячного війська козаків на чолі з осавулою Томиленком і загону російських драгунів під командуванням В. Колупаєва. Гарнізон рушив назустріч ворогові і в жорстокій битві розгромив його. В бою загинув осавула Томиленко. 1655 року до Брацлава вступила козацько-російська армія, очолювана Б. Хмельницьким і боярином Бутурліним. Турецький мандрівник Евлія Челебі, побувавши 1657 року в Брацлаві, писав про нього як про велике місто з міцною фортецею, з двома тисячами будинків, критих дранкою та очеретом, тритисячним гарнізоном козаків, озброєних спирами.
1663 року ставленик Польщі Тетеря, оголосивши себе гетьманом Правобережної України, разом з родиною і гетьманським скарбом перебрався у Брацлав. Тоді ж кошовий отаман запорізьких козаків Іван Сірко зненацька напав на Брацлав і захопив архів, клейноди, цінності та гроші гетьмана-зрадника. Під час цих подій через Брацлав проїздили російські люди - втікачі з татарського полону, які потім у Москві виразно засвідчили політичні настрої Брацлава: «А в Брясловле, де ншне изменник Тетеря, а с ним казаков мало, только с тьісячю человек, и те голодньї, с голоду перепухли, а говорят, что они под государскую вшсокодержавную руку ради». Посилення антифеодальної боротьби народних мас змусило Тетерю 1665 року втекти з Брацлава у Польщу.
Брацлавці не визнавали гетьманом і П. Дорошенка, який уклав союз з Кримським ханством. 1665 року Брацлавський полк разом з іншими полками Правобережжя, невдоволешши протурецькою орієнтацією гетьмана, двічі завдав поразки гетьманським військам під Уманню та Брацлавом. У жовтні Дорошенко знову підійшов до Брацлава. Перші сутички були успішними для брацлавців. Однак переважаючим гетьманським військам вдалося оточити полк у місті. Після двадцятиденної облоги козаки Брацлавського полку, прорвавшись через вороже кільце, відступили на Лівобережжя, За Андрусівським перемир'ям 1667 року Брацлав відійшов до Польщі. 1672 року місто захопили турецькі війська7, Це був один з найтяжчих періодів в історії міста, він тривав 27 років.
В умовах турецького, а потім польського панування населення Брацлава вело вперту боротьбу проти завойовників. Цю боротьбу очолювали брацлавський полковник Андрій Абазин, Семен Палій. Вони виступали за возз'єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Росії. Андрій Абазин намагався за турецького панування укріпити козацький полк. Він листувався з Палієм і цілком поділяв його погляди про необхідність об'єднання й боротьби проти польської шляхти. Абазин, як і інші козацькі полковники, не підкорився рішенню сейму про ліквідацію козацтва і продовжував зміцнювати Брацлав. Вирішальний бій Брацлав- ського полку з польською шляхтою відбувся під Ладижином. Козаки зазнали поразки від значно переважаючого ворога. Сам Андрій Абазин потрапив у полон і був по-звірячому закатований (посаджений на палю). 1712 року Брацлавський полк ліквідували. За угодою між Росією і Польщею козаків правобережних полків переселили на Лівобережну Україну.


Брацлав