Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Муровані Курилівці

Сторінка 4 з 6
сільськогосподарської артілі. В селі почали діяти три колгоспи: ім. Ворошилова, «Переможець» та «16-річчя РСЧА». У 1934 році було колективізовано 85,5 проц. селянських господарств, що обробляли 90 проц. земельної площі.
Велику роботу щодо об'єднання селян у колгоспи проводили комуністи й комсомольці. Вони були закріплені за кутками. Наслідки виконаної роботи щотижня обговорювалися на партійно-комсомольських нарадах. Для селян-одноосібників влаштовували екскурсії до Мурованокуриловецького радгоспу та перших колективних господарств, які вже існували на той час. Питання про колективізацію часто обговорювалось на зборах селян, де комуністи роз'яснювали переваги великого колективного господарства перед одноосібним. Найбільш активними організаторами перших колгоспів були комуністи Г. І. Мельник та О. Ф. Голдинський.
У справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів та їх технічного обслуговування значну роль відіграла створена у 1932 році Мурованокуриловецька МТС.
З дальшим розвитком економічного шиття удосконалювалася структура партійних органів: 1933 року було створено при кущі колгоспів комуністичний осередок, який працював під керівництвом політвідділу Мурованокуриловецької МТС.
За роки довоєнних п'ятирічок зміцніла економіка колгоспів, зросли урожайність сільськогосподарських культур, поголів'я великої рогатої худоби. Артільне господарство мало можливість розгорнути будівництво різних приміщень - ферм, ветлікарні, зерносховища. У Мурованих Курилівцях працювали водяний млин, олійниця. В колгоспах виросли кадри передовиків виробництва. Рільнича бригада ф. А. Стороженка з колгоспу ім. Ворошилова виростила у 1939 році по 25 цнт пшениці з га, стала учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. На весь район славилась своїми успіхами трактористка Мурованокуриловецької МТС М. І. Лісова. Вона виконала у 1937 році своє виробниче завдання на 200 процентів.
З кожним роком зростала продукція підприємств споживчої кооперації, промкомбінату. 1934 року став до ладу маслозавод, який виготовляв вершкове масло та інші молочні продукти. Підприємства живили струмом дві електростанції. Серед новобудов тих часів - двоповерхове приміщення середньої школи, бібліотека.
Багато уваги приділялося розвитку народної освіти, культури, охорони здоров'я. Завдяки вжитим заходам Мурованокуриловецька школа стала кращою у районі. При ній відкрили інтернат, для чого виділили 4 будинки, побудували 2 майстерні, а також відкрили піонерський клуб. 1937 року у Мурованих Курилівцях були вже 2 школи, де здобували знання всі діти шкільного віку. Працювали райсільбуд, 4 бібліотеки. Велике значення у вихованні трудящих мала районна газета «Шлях колективіста», яка почала виходити з червня 1931 року. Значно поліпшилося медичне обслуговування: спорудили новий пологовий будинок, амбулаторію. У 1935 році відкрили дитячий садок.
У червні 1941 року мирне життя порушив віроломний напад фашистських загарбників. На фронт пішли всі військовозобов'язані. Муровані Курилівці були окуповані фашистами 17 липня. В перші дні окупації загарбники створили тут концтабір, де катували радянських людей. Діти, старики й дорослі вмирали від знущань, голоду та різних хвороб. 21 серпня 1942 року фашисти вивели з табору 1,5 тис, радянських громадян за два кілометри від Мурованих Курилівців і всіх розстріляли. Всього фашистські кати знищили близько 3 тис. чоловік.
Трудящі вели нещадну боротьбу проти гітлерівців - ховали хліб, ухилялися виконувати їхні накази, їхати на роботи до Німеччини. Восени 1942 року створюється мурованокуриловецька підпільна антифашистська організація. Активними її учасниками були жителі Мурованих Курилівців Т. К. Марущак - агроном, К. І. Нікель - дружина інструктора райкому КП(б)У. За дорученням організації один з підпільників В. В. Книшоїд змайстрував невеликий верстат, на якому друкувалися антифашистські листівки. В ніч з 10 на 11 листопада 1943 року група народних месників позрізала телеграфні стовпи, перервала лінію зв'язку між Мурованими Курилівцями і Новою Ушицею. 14 січня 1944 року було організовано партизанський загін під командуванням С. Ф. Фролова й комісара І. С. Наконечного. Патріоти діяли у багатьох селах району, а в березні об'єдналися з частинами регулярної армії.
У другій половині березня 1944 року наступаючі війська Червоної Армії почали бої за Муровані Курилівці. Після запеклих боїв 25 березня війська 240-ї стрілецької дивізії 2-го Українського фронту під командуванням Героя Радянського Союзу полковника Т. Ф. Уманського визволили Муровані Курилівці від фашистських загарбників. Першими вступили сюди бійці, якими командував Герой Радянського Союзу майор Ф. Ф. Ванін.
Жителі Мурованих Курилівців свято шанують тих, хто віддав життя за їх визволення. На братській могилі 92 воїнів споруджено пам'ятник. Піонери-слідопити Мурованокуриловецької середньої школи з'ясували імена всіх


Муровані Курилівці