Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Муровані Курилівці

Сторінка 3 з 6
організації Радянської влади у визволених районах. Створили ревком. Він гуртував трудящих на боротьбу проти куркульських банд, здійснював мобілізацію військовозобов'язаних, керував заготівлею продовольства та фуражу. Конфісковану поміщицьку землю було передано в користування селянам, для радгоспу виділили 150 десятин.
З 1 вересня 1920 року у чотирирічній трудовій школі почалося безплатне навчання дітей, відкрилися клуб, бібліотека, медичний пункт. 5 вересня у клубі відбулася волосна конференція трудящих. У резолюції, одностайно ухваленій конференцією, говорилось, що тільки Радянська влада послідовно захищає інтереси трудового народу, тому трудящі будуть за неї боротись до переможного кінця.
Ще раз жителі Мурованих Курилівців опинилися в окупації білопольських інтервентів і петлюрівців у жовтні 1920 року, але вже 12 листопада їх остаточно визволили частини 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва.
З кінця 1920 року Муровані Курилівці - волосний центр Ново-Ушицького повіту. Тоді тут було понад 4 тис. населення, тисяча дворів. Трудящі приступили до будівництва нового життя. 15 квітня 1921 року створено комуністичний осередок. У травні 1921 року відбулися перші вибори Мурованокуриловецької сільської Ради, засновано КНС. У грудні 1922 року організовано комсомольський осередок.
Під керівництвом комуністів у цей період почали виникати різні форми кооперації. 1921 року організували 3 трудові товариства: сільськогосподарське та 2 хліборобсько-тютюнові, було засновано трудову спілку вирощування цукрових буряків.
1923 року створюється Мурованокуриловецький район Могилів-Подільського округу. Муровані Курилівці стали районним центром. 1924 року тут налічувалося 5415 чоловік населення. Виникнення Мурованокуриловецького району сприяло дальшому піднесенню господарства, розвитку культури. Почали з'являтися паростки соціалістичних форм господарювання.В липні 1923 року організували ТСОЗ «Трудовик». Господарство об'єднало 10 найбідніших селянських дворів. Вони мали в своєму розпорядженні 42 десятини угідь. За допомогою кредитного товариства, споживчої кооперації та прокатного пункту бідняцько-середняцькі господарства поліпшували обробіток землі, підвищували врожайність зернових і технічних культур.
Чимало зробило для залучення трудящих до різних форм колективного господарювання ощаднопозичкове промислово-кооперативне товариство, що виникло 1 серпня 1923 року і об'єднувало дрібні промислові артілі: кустарів, землеробів, виноградарів, тютюнників. Того ж року почали працювати дві промислові артілі - по вичинці шкіри та виробництву м'ясних продуктів. Успішно розвивався Муровано- куриловецький радгосп - зміцнювалась його економіка, поліпшувалася родючість полів, підвищувалась продуктивність тваринництва. На ланах появились сільськогосподарські машини. За перші роки свого існування радгосп перетворився на зразкове високопродуктивне господарство.
На досвіді радгоспу та перших трудових товариств найбільш свідома частина селян переконувалась у перевазі колективного господарювання. Згодом виникають ще ТСОЗи: 1925 року - «Праця», куди вступило 20 бідняцьких і середняцьких господарств, а 1928 року - «Червоний повстанець», де об'єдналися 16 господарств. Перші кроки будівництва соціалізму на селі робилися в умовах гострої класової боротьби. У 1924-1925 рр. навколо Мурованих Курилівців безчинствувала куркульська банда, вона готувала напад на районний центр. В її ліквідації поряд з населенням активну участь взяла частина особливого призначення.
На районних партійних зборах, скликаних у Мурованих Курилівцях 1924 року в жалобні дні після смерті В. І. Леніна, комуністи дали клятву виконувати заповіти вождя, вести непримиренну боротьбу проти класових ворогів, далі зміцнювати Радянську владу. Всіх членів партії, комсомольських працівників району було закріплено за селами. Перед бойовими посланцями стояло також завдання - роз'яснювати населенню значення всіх заходів Радянської влади. Чимало було зроблено у цьому напрямку в січні 1927 року під час виборів до сільських Рад.
Зростав рівень народної освіти у Мурованих Курилівцях. З 1920 року тут працювало 2 школи, де навчалось понад 60 проц. дітей шкільного віку. З 1923 року відкрилася 7-річна трудова школа. В 1927 році у колишньому поміщицькому палаці засновано агрономічну школу з ремісничим відділенням. Та ще лишалося багато неписьменних. їх навчали грамоти вчителі, комуністи та комсомольці. В 192425 навчальному році працювали 2 школи ліквідації неписьменності. В них навчалось понад 120 чоловік дорослого населення.
1929 року в Мурованих Курилівцях було вже п'ять ТСОЗів, які об'єднували понад 150 селянських господарств. У серпні цього ж року ТСОЗи «Нове життя» і «Червоний партизан» злилися. Навесні 1930 року в 4 ТСОЗах налічувалося близько половини селянських господарств і всієї земельної площі. У другому півріччі 1930 року всі ТСОЗи перейшли на статут


Муровані Курилівці