Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Муровані Курилівці

Сторінка 2 з 6
1905 року сезонні робітники на цукровому заводі припинили роботу, вимагаючи підвищити заробітну плату. Страйк проходив організовано. Поміщик Чихачов викликав загін поліції. Страйкарів топтали кіньми, били нагаями, а 7 організаторів цього виступу було заарештовано й кинуто до в'язниці. У серпні того ж року серед жителів розповсюджувалися революційні листівки, прокламації із закликом боротися проти класових
ворогів.
У тяжких умовах реакції трудящі Мурованих Курилівців продовжували боротьбу. 27 травня 1908 року, озброївшись кийками та палицями, селяни самочинно пасли свою худобу на поміщицькій землі. 5 червня багатьох селян заарештували і кинули до в'язниці.
1910 року в Мурованих Курилівцях проживали 4730 чоловік. Більшість населення займалася хліборобством, ремісництвом. Чимало жителів працювало на промислових підприємствах, з них 510 - на цукровому заводі.
На дуже низькому рівні було медичне обслуговування трудящих. Медичний пункт, де працювали один фельдшер та санітарка, був розрахований лише на робітників і службовців цукрового заводу. Решта жителів містечка лишалася без будь-якої медичної допомоги.
Наявність цукрового заводу та інших промислових підприємств певною мірою позначилася на розвитку освіти. В 1861 році у Мурованих Курилівцях відкрито парафіяльну школу, а в 1863 році - однокласне народне училище. 1889 року в ньому вчилися під наглядом одного вчителя та попа 104 учні. На утримання училища уряд відпускав лише 196 крб. на рік. У цей же час на будівництво нової церкви було витрачено 26 тис. крб. Для підготовки спеціалістів нижчої кваліфікації у галузі сільського господарства та промислово-кустарного виробництва у Мурованих Курилівцях 1899 року відкрито сільську ремісничу навчальну майстерню з 3-річним строком навчання. У школах здобували освіту переважно синки й дочки заможних батьків. Діти бідняків через нестатки не мали можливості вчитися, вони залишалися неписьменними.
У період підготовки Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі не раз виступали проти експлуататорів. Вони боролися за землю, за кращі умови праці. В серпні 1917 року відбувся виступ трудівників цукрового заводу, які вимагали від адміністрації підвищення заробітної плати. Поміщик викликав поліцію, учасників виступу було покарано.
Радісна звістка про перемогу Жовтневої соціалістичної революції дійшла до Мурованих Курилівців у листопаді 1917 року. У грудні відбувся мітинг, на якому до присутніх звернувся з промовою представник 8-ї армії Він говорив про перемогу збройного повстання у Петрограді та утворення Радянського уряду. Промовець повідомив, що робітничо-селянський уряд ухвалив передати всю землю селянам, припинити імперіалістичну війну.
Радянську владу в Мурованих Курилівцях проголошено в лютому 1918 року. Створений ревком очолив місцевий житель В. І. Кампанський. Почалося будівництво нового життя. Проте Радянська влада існувала недовго.
У березні 1918 року Муровані Курилівці окупували австро-німецькі загарбники. Вони жорстоко знущалися з радянських людей, а в травні вбили В. І. Кампанського. Під час його похорону відбувся мітинг, учасники якого співали «Марсельєзу». Трудящі вели активну боротьбу проти окупантів. Під керівництвом представника губернської підпільної більшовицької організації Ф. П. Гоголя у серпні 1918 року в Мурованих Курилівцях організували партизанський загін. Народні месники нападали на німецькі гарнізони, гетьманські війська, що охороняли помі
щицькі маєтки, робили наскоки на окремі ділянки залізниць, перешкоджали окупантам вивозити хліб, худобу та інше народне добро в Німеччину. Особливо відзначався у цих боях місцевий селянин А. Тихолаз. Він проводив агітаційну роботу серед селян, закликав трудящих до збройної боротьби, брав активну участь у підготовці до всеподільського збройного повстання, яке мало відбутися 14 серпня 1918 року. Окупантам вдалося схопити відважного революціонера і стратити його.
Коли з України вигнали австро-німецьких окупантів, владу в Мурованих Курилівцях захопили ставленики петлюрівської директорії. Трудящі не корилися українським буржуазним націоналістам. У січні 1919 року під керівництвом місцевого селянина С. К. Буркатого було створено підпільну бойову групу з 12 чоловік. Вона вела боротьбу проти петлюрівців, нападала на окремі військові з'єднання націоналістів, що відступали під натиском Червоної Армії. У березні група влилась у партизанський загін, що діяв на території Ушицького повіту. За активною допомогою загону на початку квітня 1919 року частини Червоної Армії визволили Муровані Курилівці від петлюрівських банд. Відновилася Радянська влада. Проте через кілька місяців до населеного пункту знову вдерлися петлюрівці.
В кінці березня 1920 року війська 14-ї радянської армії визволили Муровані Курилівці від ворога. Однак на початку травня вони були окуповані білополяками, яких вже у липні вигнали частини Червоної Армії. До Мурованих Курилівців прибув уповноважений політвідділу 14-ї армії по

Муровані Курилівці