Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чернівці

врожаї колгоспних ланів були комуністи. Секретар парторганізації І. М. Городинський також вписаний у Книгу пошани ВСГВ.
Створена 1928 року текстильно-трикотажна артіль ім. XI річниці Жовтня в середині 30-х років була реорганізована в трикотажну фабрику.
Великі зміни в 30-х роках сталися і в культурному житті села. Крім семирічної школи, що діяла з 1929 року, в селі була середня школа. В 1937 році урочисто відзначено перший випуск її 29 учнів. Незабаром почала працювати вечірня середня школа. Вчителі шкіл організовували лекційну пропаганду, створювали гуртки художньої самодіяльності. З початку 30-х років відкрито кінотеатр, в 1937 році - будинок культури на 550 місць. Драматичний гурток будинку культури завоював популярність і в навколишніх селах. Він підготував і поставив твори класиків української драматургії, п'єси радянських авторів. На польових станах виступала агіткультбригада будинку культури.
Вторгнення фашистських орд на нашу землю порушило мирне будівництво. 21 липня 1941 року гітлерівці окупували село. Настали довгі місяці неволі. Фашисти зразу розстріляли 13 активістів, а через кілька днів кинули в річку Мура фу, ще 12 чоловік і розстріляли їх на воді. Від бомбардувань загинуло 25 чоловік. Звичайним явищем стали масові пограбування. У листопаді 1941 року окупанти примусили населення сплатити 150 тис. крб. Радянські люди ненавиділи ворога і чинили йому всілякий опір. З травня 1942 по 6 квітня 1943 року підпільну боротьбу в Чернівцях і районі спрямовував підпільний райком партії. Комуністи створили на території Чернівецького району 24 підпільні групи, в яких налічувалося близько 100 чол. Патріоти розповсюджували зведення Радінформбюро, листівки з закликами до боротьби. В 1943 році патріоти вивели з ладу 12 жаток, 28 молотарок, 13 тракторів тощо. Велику активність проявили, зокрема, підпільники Чернівців О. С. Деребчинський, Т. В. Римар, Ф. Г. Соколовська, М. В. Ткаченко.
12 лютого 1944 року через Чернівці пройшло Вінницьке партизанське з'єднання. Партизани розгромили фашистський гарнізон та поліцейські сили. В бою знищено гармату, 2 міномети, 18 автомашин, склад пального, виведено з ладу 34 трактори, телефонну лінію, вбито близько 200 фашистів та 28 взято в полон. У цьому бою смертю хоробрих загинуло 6 партизанів, серед них начальник зв'язку штабу, один з організаторів партизанського з'єднання В. С. Муржинський, комісар загону Бондаренко, командир роти Паламарчук. Мешканці села всіляко допомагали народним месникам.
18 березня 1944 року бійці 3-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії Червоної Армії визволили село від фашистських загарбників.
Фашисти вщент зруйнували колгоспне господарство і громадські будівлі села. Проте найтяжчими втратами були людські. Десятки мешканців села загинули внаслідок терору ворога, 356 - віддали своє життя на полях битв за свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини. 350 чернівчан за ратні подвиги відзначено урядовими нагородами, серед них кавалер ордена Слави трьох ступенів І. К. Насіковський, кавалер ордена Слави та трьох орденів Червоної Зірки Ф. І. Титус.
Під лозунгом «Все для фронту, все для перемоги!» почався новий період у житті Чернівців. Мешканці села здавали свої кошти на танкову колону «Колгоспник Вінниччини». Успішно завершили весняну сівбу. Розгорнули роботи на відбудові тваринницьких ферм, виробничих і громадських будівель. Із 226 тракторів і 58 комбайнів, що були напередодні війни в МТС, залишилося тільки 24 трактори і 6 комбайнів, та й ті вимагали капітального ремонту. Механізатори достроково їх відремонтували.
Колгосп ім. Горького знову став передовим господарством району. 1944 року пущено в дію Чернівецьку трикотажну фабрику, відкрито школи.
Радянський патріотизм, висока трудова активність населення проявлялися на кожній ділянці. Початок 1945 року в Чернівцях ознаменувався новим почином молоді, яка внесла кошти на танкову колону «За остаточний розгром ворога». Було зібрано 143,5 тис. крб. готівкою і 62,6 тис. крб. облігаціями. Верховний головнокомандуючий Збройними Силами СРСР 8 лютого 1945 року виніс призовникам, учителям та учням Чернівецького району подяку за збір коштів на танкову колону.
П'ятирічку відбудови й розвитку народного господарства колгоспники Чернівців виконали успішно. Навіть за несприятливих погодних умов артіль ім. Горького
зібрала високий врожай - бригада С. Я. їжаківського виростила по 34,6 цнт озимої пшениці на гектарі, ланка Т. А. Ва- силик - по 35,2 цнт. 9 колгоспників тоді нагороджено орденами, а С. Я. їжаківському і Т. А. Василик присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці,
Але економічний рівень господарства в цілому був ще невисоким, прибутки артілі теж були низькими. У 1950 році колгоспи ім. Горького, ім. Кірова та ім. Ворошилова об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль ім. Горького, яка обробляла 2703 га землі, в т. ч. 1905 га орної. Заходи щодо


Чернівці