Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чернівці

Сторінка 3 з 6
створено ревком, який приступив до розподілу землі. Та не вдалося довершити розпочату справу. На початку березня 1918 року Чернівці окупували австро-німецькі війська. Окупанти наклали на населення велику контрибуцію. Тільки Гоцулівка повинна була здати протягом трьох діб 20 тис. пудів хліба, багато худоби тощо. Командування окупаційних військ наказало негайно повернути конфісковане панське майно,
застосувало жорстокі репресії. Багато мешканців Чернівців пішло до партизанських загонів, що формувалися в лісах поблизу Кукавки. Ті, що залишалися, чинили опір, зокрема вбили приказного волості. 23 серпня в Чернівцях до рук ворога потрапило 8 учасників цього замаху. Коли австро-німецька окупація зазнала краху, на зміну іноземним загарбникам прийшли петлюрівські бандити. Тільки в березні 1919 року частини Червоної Армії визволили Чернівці, та не надовго. Вже у липні вороги знову захопили село. В 1920 році в жорстокій боротьбі частин Червоної Армії з петлюрівцями і польськими мілітаристами село кілька разів переходило з рук у руки. Але навіть за цих тяжких умов в Чернівцях діяв ревком. 10 листопада 1920 року кавалерійська бригада Г. І. Котовського остаточно очистила Чернівці від ворога.
В цей час село було на межі повного занепаду. Не вистачало тягла, реманенту, насіння. В 1921 році із 6181 десятини землі засіяли тільки 47383. В кожній бідняцькій сім'ї панували голод і злидні. Дошкуляли бандитські ватаги. Новостворений волосний ревком, очолюваний незаможником Ф. М. Блащишиним, та комнезам почали свою діяльність із здійснення розпорядження Всеукраїнського революційного комітету від 5 лютого 1920 року про безкоштовну передачу безземельним і малоземельним селянам поміщицьких і церковних наділів. Таких земель в Чернівцях було 1142 десятини. Через прокатний пункт організували також допомогу бідноті тяглом, інвентарем, насінням. У грудні 1922 року комнезам вилучив лишки землі і в куркулів.
Важливе місце в роботі Рад, громадських організацій, комнезамів посідало в той час кооперування селянських господарств. Поряд із створенням споживчої, велася підготовча робота до об'єднання незаможників у виробничу кооперацію. В грудні 1922 року незаможники Чернівців заснували колективне господарство «Світ», головою його обрали комуніста Н. Л. Дячишина. В 1924 році в Чернівцях вже налічувалося 262 члени споживчої кооперації. Через неї трудове селянство одержувало фінансову допомогу від держави, потрібні товари.
1921 року організовано сільський партійний осередок, наступного року створено комсомольську організацію. Комуністи й комсомольці приділяли велику увагу налагодженню культурно-освітньої роботи в селі. Завдяки їх піклуванню почали працювати клуб, бібліотека, хатачитальня, створювалися гуртки, де навчалися неписьменні. 1922 року в Чернівцях відкрито 2 трудові школи, дитячий будинок.
За новим адміністративним поділом 1923 року створено Чернівецький район. Це позитивно позначилося на дальшому розвитку села. Під керівництвом партійної організації, яка налічувала в 1924 році 14 чоловік, виконком Ради, комнезам, комсомольці згуртовували бідняцькі маси, жінок. Тоді ще діяли куркульські банди. В 1925 році бандити вбили голову сільської Ради Ю. Ліщинського. Було створено загони для охорони села, які ліквідували банди.
В 1926-1928 pp. у Чернівцях засновано кілька колективних господарств: «Зразковий хлібороб», «Плугатар», «Червоний агроном», «Культура», «Зірка», «Надія», «Новий господар», «Серп», «Пролетарська сила». Проте це була лише підготовка до масового переходу на колгоспний лад, що стався в 1929 році, незважаючи на опір ворогів, який проявлявся на кожному кроці. Колгоспний рух був нездоланним. На початку 1930 року в Чернівцях було 11 колективних господарств. На кінець 1933 року перехід до соціалістичних форм господарювання в основному завершився.
Настав період боротьби за організаційно-господарське зміцнення молодих колективних господарств. Провідну роль у розв'язанні цих питань відіграла Чернівецька МТС, створена в 1931 році. На колгоспних полях працювало 34 трактори і багато іншої сільськогосподарської техніки. Велике значення в розвитку колгоспів, у вихованні кадрів мало соціалістичне змагання. Кращих показників у-ньому добився колгосп ім. Горького (колишній «Новий господар»). 4 кг хліба на трудодень одержали тут колгоспники. Дрібні колгоспи об'єдналися в більші, розвивали всі галузі сільськогосподарського виробництва. Успіхи передових господарств були відзначені всенародно. В Книгу пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки за 1940 рік занесено чернівецькі колгоспи ім. Горького та ім. Кірова, які на великих площах зібрали багатий урожай зерна, та свиноферма колгоспу ім. Кірова, де за 1937-1939 pp. одержано по 19,2 поросяти на кожну свиноматку. Зростали ряди самовідданих борців за колгоспну справу. Кращі з них також занесені до Книги пошани ВСГВ: бригадири колгоспу ім. Горького І. Ф. Гнатовський та Б. А. їжаківський, свинар колгоспу ім. Кірова - К. А. Політанський. В 1940 році бути учасником ВСГВ втретє удостоєна тракторна бригада І. Т. Гру- децького з Чернівецької МТС. В авангарді боротьби зависокі


Чернівці