Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На кінець 1950 року врожайність основних зернових культур перевищувала довоєнний рівень. Колгосп подвоїв площу під цукрові буряки й зібрав урожай з усієї площі майже по 250 цнт, а ланка О. Т. Паламарчук - по 452 цнт з кожного гектара.
Сільська Рада і громадськість села прийняли звернення до всіх колгоспників, робітників і службовців та молоді Літинського району подати матеріальну допомогу всім сім'ям радянських воїнів, що загинули в боротьбі проти фашизму, та інвалідам Великої Вітчизняної війни. Дітей-сиріт безкоштовно забезпечували одягом та взуттям, підручниками, зошитами, щодня всі діти одержували в школі гарячі сніданки. За почином мешканців села трудящі району зібрали в фонд допомоги учням-сиротам і дітям інвалідів війни ЗО тис. крб.2. Дяковецька сільрада, партійна і комсомольська організації провели недільник ремонту школи, забезпечення її паливом.
Відновив роботу сільський клуб. Тут відбувалися бесіди, колективні читки газет, виступали гуртки художньої самодіяльності. Культбригади виступали перед колгоспниками на місцях польових робіт. Самодіяльність Дяковецького клубу була кращою на той час на районних оглядах.
З 1961 року колгоспу присвоєно ім'я полководця громадянської війни М. В. Фрунзе. За роки семирічки та восьмої п'ятирічки трудівники села досягли успіхів у тваринництві. Артіль мала добре упорядковане тваринницьке містечко з відгодівельними майданчиками та кормокухнею. Надої молока перевищували середньорайонні показники. У 1959 році доярка Ф. Л. Шимкова надоювала по 5180 кг, О. Н. Стельмах - по 4133 кг від кожної фуражної корови.
Нині колгосп ім. Фрунзе - багатогалузеве господарство. Він має 16 тракторів, 8 зернокомбайнів, 16 вантажних автомашин та багато іншої сучасної сільськогосподарської техніки. На колгоспних фермах утримується близько 800 голів великої рогатої худоби, понад 700 свиней, 275 овець. Птахоферма й пасіка дають теж чималий прибуток. Колгосп має у своєму розпорядженні 2000 га орної землі. Середній урожай цукрових буряків перевищує 250 цнт з гектара. Високі прибутки від усіх галузей господарства забезпечили перехід у 1969 році на гарантовану оплату праці.
Культурно, заможно живуть, сумлінно працюють дяківчани на вільній колгоспній землі. За свою працю на благо суспільства 5 чоловік нагороджені орденами, з них П. М. Климчук удостоєна найвищої нагороди- ордена Леніна, близько 70 - нагороджені медалями.
Широко ведеться в селі культурно-побутове, житлове й господарське будівництво. За восьму п'ятирічку у Дяківцях зведено чотири магазини, будинок побутового обслуговування, лазню, кафе «Подолянка».
У селі де-не-де можна побачити старий будинок. Хліборобські будівлі стали чепурними. Житлові приміщення зведені переважно з цегли та покриті шифером і бляхою. Там, де недавно зяяв пустир, виникла нова вулиця. Село потопає в зелені садів та декоративних дерев.
В новому просторому приміщенні розміщено дільничну лікарню, розраховану на 35 ліжок. Лікувальні кабінети обладнані сучасною апаратурою. Працює в селі
аптека.
Прикрашає центр села новий двоповерховий будинок. Це середня школа. В ній ЗО світлих класних кімнат, навчальні кабінети, спортивний зал. Є тут і добре обладнаний гуртожиток. Більшість учителів - уродженці села и вихованці місцевої школи. У школі відкрили кімнату бойової слави. Стенди заповнені фотокартками, документами, листами, спогадами. Привертають увагу стенди: «Вихованці школи - на варті миру», «Колишні допризовники – відмінники бойової і політичної підготовки», «Соціалістичні перетворення в Дяківцях».
Трудящі Дяківців великі цінителі книги. Вони активні читачі двох бібліотек. В пошані у них й періодичні видання. Якщо до революції село одержувало всього три газети, то сьогодні на кожну тисячу чоловік населення припадає 1400 примірників періодичних видань. Газети й журнали читають у кожній сім'ї.
Клуб і два кіностаціонари - місце відпочинку мешканців села. Тут завжди людно. Численні самодіяльні гуртки, спортивні секції привертають увагу не лише молоді, чимало в них є й ветеранів, які беруть участь у роботі гуртків по 10- 15 років.
Важливу роль у багатогранному житті села відіграють депутати сільської Ради. Обранці народу - це трудівники полів: ланкові, механізатори, доярки; робітники підприємства, вчителі, працівники медичних установ, торгівлі й побутового обслуговування - всі, хто своєю сумлінною працею заслужив пошану та довір'я своїх односельчан. Жінки становлять 43 проц. всього складу депутатів.
У відповідності з постановою липневого (1970 року) Пленуму ЦК КПРС та
Дяківці
Сторінка 4 з 5
причиною того, що весняна сівба 1945 року проводилась у важких умовах; вона завершилась невчасно і неякісно. Зі збиранням врожаю теж запізнилися; були втрати. Але з часом усі ці недоліки були усунуті. Вже у 1947 році Дяковецький колгосп входить до числа передових господарств Літинського району.Сільська Рада і громадськість села прийняли звернення до всіх колгоспників, робітників і службовців та молоді Літинського району подати матеріальну допомогу всім сім'ям радянських воїнів, що загинули в боротьбі проти фашизму, та інвалідам Великої Вітчизняної війни. Дітей-сиріт безкоштовно забезпечували одягом та взуттям, підручниками, зошитами, щодня всі діти одержували в школі гарячі сніданки. За почином мешканців села трудящі району зібрали в фонд допомоги учням-сиротам і дітям інвалідів війни ЗО тис. крб.2. Дяковецька сільрада, партійна і комсомольська організації провели недільник ремонту школи, забезпечення її паливом.
Відновив роботу сільський клуб. Тут відбувалися бесіди, колективні читки газет, виступали гуртки художньої самодіяльності. Культбригади виступали перед колгоспниками на місцях польових робіт. Самодіяльність Дяковецького клубу була кращою на той час на районних оглядах.
З 1961 року колгоспу присвоєно ім'я полководця громадянської війни М. В. Фрунзе. За роки семирічки та восьмої п'ятирічки трудівники села досягли успіхів у тваринництві. Артіль мала добре упорядковане тваринницьке містечко з відгодівельними майданчиками та кормокухнею. Надої молока перевищували середньорайонні показники. У 1959 році доярка Ф. Л. Шимкова надоювала по 5180 кг, О. Н. Стельмах - по 4133 кг від кожної фуражної корови.
Нині колгосп ім. Фрунзе - багатогалузеве господарство. Він має 16 тракторів, 8 зернокомбайнів, 16 вантажних автомашин та багато іншої сучасної сільськогосподарської техніки. На колгоспних фермах утримується близько 800 голів великої рогатої худоби, понад 700 свиней, 275 овець. Птахоферма й пасіка дають теж чималий прибуток. Колгосп має у своєму розпорядженні 2000 га орної землі. Середній урожай цукрових буряків перевищує 250 цнт з гектара. Високі прибутки від усіх галузей господарства забезпечили перехід у 1969 році на гарантовану оплату праці.
Культурно, заможно живуть, сумлінно працюють дяківчани на вільній колгоспній землі. За свою працю на благо суспільства 5 чоловік нагороджені орденами, з них П. М. Климчук удостоєна найвищої нагороди- ордена Леніна, близько 70 - нагороджені медалями.
Широко ведеться в селі культурно-побутове, житлове й господарське будівництво. За восьму п'ятирічку у Дяківцях зведено чотири магазини, будинок побутового обслуговування, лазню, кафе «Подолянка».
У селі де-не-де можна побачити старий будинок. Хліборобські будівлі стали чепурними. Житлові приміщення зведені переважно з цегли та покриті шифером і бляхою. Там, де недавно зяяв пустир, виникла нова вулиця. Село потопає в зелені садів та декоративних дерев.
В новому просторому приміщенні розміщено дільничну лікарню, розраховану на 35 ліжок. Лікувальні кабінети обладнані сучасною апаратурою. Працює в селі
аптека.
Прикрашає центр села новий двоповерховий будинок. Це середня школа. В ній ЗО світлих класних кімнат, навчальні кабінети, спортивний зал. Є тут і добре обладнаний гуртожиток. Більшість учителів - уродженці села и вихованці місцевої школи. У школі відкрили кімнату бойової слави. Стенди заповнені фотокартками, документами, листами, спогадами. Привертають увагу стенди: «Вихованці школи - на варті миру», «Колишні допризовники – відмінники бойової і політичної підготовки», «Соціалістичні перетворення в Дяківцях».
Трудящі Дяківців великі цінителі книги. Вони активні читачі двох бібліотек. В пошані у них й періодичні видання. Якщо до революції село одержувало всього три газети, то сьогодні на кожну тисячу чоловік населення припадає 1400 примірників періодичних видань. Газети й журнали читають у кожній сім'ї.
Клуб і два кіностаціонари - місце відпочинку мешканців села. Тут завжди людно. Численні самодіяльні гуртки, спортивні секції привертають увагу не лише молоді, чимало в них є й ветеранів, які беруть участь у роботі гуртків по 10- 15 років.
Важливу роль у багатогранному житті села відіграють депутати сільської Ради. Обранці народу - це трудівники полів: ланкові, механізатори, доярки; робітники підприємства, вчителі, працівники медичних установ, торгівлі й побутового обслуговування - всі, хто своєю сумлінною працею заслужив пошану та довір'я своїх односельчан. Жінки становлять 43 проц. всього складу депутатів.
У відповідності з постановою липневого (1970 року) Пленуму ЦК КПРС та