Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Буржуазно-куркульські елементи Дяківців чинили шалений опір народній владі. Вони навіть організували вбивство братів Семена та Єфрема Січкорізів, які на початку 1918 року вели активну агітацію серед
односельчан проти місцевих багатіїв.
З кінця лютого 1918 року подільські села зазнавали грабіжницьких наскоків польських легіонерів, сформованих Пілсудським, які входили до складу австро- німецької окупаційної армії. 13 березня легіонери увірвались до села, пограбували його, забрали у селян продовольство, фураж, коней з підводами та ін. Залишаючи село, відкрили по ньому вогонь, на що дяківчани відповіли рушничними залпами.
Після вигнання в кінці 1918 року німецьких та австрійських окупантів, розгрому петлюрівців у Дяківцях було відновлено владу Рад.
23 лютого 1920 року в Літині відбувся повітовий селянський з'їзд, на який трудящі Дяківців делегували і своїх представників. У надісланій вітальній телеграмі В. І. Леніну, Всеукраїнському революційному комітету і Червоній Армії, делегати запевняли, що після повернення на місця вживуть усіх заходів до знищення бандитизму.
Під час боротьби Радянської республіки з польською інтервенцією територія Дяківців та навколишніх сіл стає ареною жорстоких боїв. У районі села діяли частини 45 ї стрілецької дивізії червоних військ та окрема кавалерійська бригада під командуванням Г. І. Котовського, штаб якої протягом кількох днів розміщувався в Дяківцях. З розгромом інтервентів у селі остаточно встановлюється Радянська влада.
З закінченням громадянської війни дяківчани приступили до відбудови зруйнованого війною господарства; Місневі органи влади організували матеріальну допомогу вдовам, інвалідам та бідноті. На початку 1922 року утворюється сільськогосподарське товариство «Господар». Цього року в Дяківцях нараховувалось 727 дворів з населенням 2976 чоловік. Розгорнув роботу комітет взаємодопомоги, створений за ініціативою комнезаму (голова Ю. Іванцов). Комітет подавав грошову й продовольчу допомогу бідняцькому населенню та сім'ям червоноармійнів.
Наступного року виникло ще одне сільськогосподарське товариство «Хлібороб». В березні 1924 року в Дяківцях створюється сільськогосподарське кредитове товариство «Зоря». На час заснування воно нараховувало 60 членів (з них 17 середняків і 43 бідняки). Сума власних та пайових коштів становила 446 крб. На кінець року товариство об'єднувало близько 400 жителів і мало в своєму розпорядженні 58 790 крб. кредитових коштів.
Комітет взаємодопомоги, товариства «Господар», «Хлібороб» та «Зоря» допомагали своїм членам - на той час ще не зміцнілим селянським господарствам - придбати сільськогосподарський реманент, тягло, посівні матеріали.
Разом з тим розгорталася й культосвітня робота, до якої залучався широкий актив. Хата-читальня стала центром громадського й культурного життя. Трудівники села слухали тут лекції, дивилися виступи самодіяльних гуртків, читали газети, неписьменні навчалися грамоти. Активістам культосвітнього фронту Є. П. Гуменюку, М. Перепльотчику, П. Д. Стельмаху доводилося долати чимало труднощів - куркульську ворожу агітацію, обмеженість коштів тощо. Перші газети для хати-читальні було передплачено на добровільні внески активістів. Розгорталася робота серед жінок, які все більше залучалися до громадського життя. На жіночих зборах обговорювалися різні питання громадського й культурного життя, жінки обиралися до президії комнезаму, шкільної ради, до правління хати-читальні.
В червні 1923 року у Дяківцях створюється комсомольська організація. Першими комсомольцями села стали шість комнезамівців і один робітник, секретарем обрали М. П. Гуменюка. За ініціативою комсомольців, з участю вчителів у хаті-читальні були створені науково-політичний, сільськогосподарський, драматичний, хоровий та музичний гуртки. Почали випускати стінгазету. Вперше на селі проводилась робота щодо санітарної освіти.
В складних умовах класових протиріч відбувалося становлення господарського, громадського й культурного життя. Куркулі саботували заходи Радянської влади. У 1927 році вони двічі зірвали вибори до сільської Ради, намагаючись провести до Ради своїх ставлеників.
Новообрана сільська Рада за допомогою широкого активу виявляла й притягала до відповідальності куркулів, саботажників хлібозаготівлі, спекулянтів, самогонщиків, позбавляючи їх виборчих прав. У квітні 1929 року пленум сільради прийняв рішення - виявити всі незорані землі, які протягом кількох років не обсівалися. Якщо багатії, зазначалося в рішенні, недбайливо ставитимуться до обробітку землі, порушувати проти них справу перед судом і відбирати землю. До саботажників застосовувався громадський бойкот. Пленум ухвалив розгорнути
Дяківці
Сторінка 2 з 5
року.Буржуазно-куркульські елементи Дяківців чинили шалений опір народній владі. Вони навіть організували вбивство братів Семена та Єфрема Січкорізів, які на початку 1918 року вели активну агітацію серед
З кінця лютого 1918 року подільські села зазнавали грабіжницьких наскоків польських легіонерів, сформованих Пілсудським, які входили до складу австро- німецької окупаційної армії. 13 березня легіонери увірвались до села, пограбували його, забрали у селян продовольство, фураж, коней з підводами та ін. Залишаючи село, відкрили по ньому вогонь, на що дяківчани відповіли рушничними залпами.
Після вигнання в кінці 1918 року німецьких та австрійських окупантів, розгрому петлюрівців у Дяківцях було відновлено владу Рад.
23 лютого 1920 року в Літині відбувся повітовий селянський з'їзд, на який трудящі Дяківців делегували і своїх представників. У надісланій вітальній телеграмі В. І. Леніну, Всеукраїнському революційному комітету і Червоній Армії, делегати запевняли, що після повернення на місця вживуть усіх заходів до знищення бандитизму.
Під час боротьби Радянської республіки з польською інтервенцією територія Дяківців та навколишніх сіл стає ареною жорстоких боїв. У районі села діяли частини 45 ї стрілецької дивізії червоних військ та окрема кавалерійська бригада під командуванням Г. І. Котовського, штаб якої протягом кількох днів розміщувався в Дяківцях. З розгромом інтервентів у селі остаточно встановлюється Радянська влада.
З закінченням громадянської війни дяківчани приступили до відбудови зруйнованого війною господарства; Місневі органи влади організували матеріальну допомогу вдовам, інвалідам та бідноті. На початку 1922 року утворюється сільськогосподарське товариство «Господар». Цього року в Дяківцях нараховувалось 727 дворів з населенням 2976 чоловік. Розгорнув роботу комітет взаємодопомоги, створений за ініціативою комнезаму (голова Ю. Іванцов). Комітет подавав грошову й продовольчу допомогу бідняцькому населенню та сім'ям червоноармійнів.
Наступного року виникло ще одне сільськогосподарське товариство «Хлібороб». В березні 1924 року в Дяківцях створюється сільськогосподарське кредитове товариство «Зоря». На час заснування воно нараховувало 60 членів (з них 17 середняків і 43 бідняки). Сума власних та пайових коштів становила 446 крб. На кінець року товариство об'єднувало близько 400 жителів і мало в своєму розпорядженні 58 790 крб. кредитових коштів.
Комітет взаємодопомоги, товариства «Господар», «Хлібороб» та «Зоря» допомагали своїм членам - на той час ще не зміцнілим селянським господарствам - придбати сільськогосподарський реманент, тягло, посівні матеріали.
Разом з тим розгорталася й культосвітня робота, до якої залучався широкий актив. Хата-читальня стала центром громадського й культурного життя. Трудівники села слухали тут лекції, дивилися виступи самодіяльних гуртків, читали газети, неписьменні навчалися грамоти. Активістам культосвітнього фронту Є. П. Гуменюку, М. Перепльотчику, П. Д. Стельмаху доводилося долати чимало труднощів - куркульську ворожу агітацію, обмеженість коштів тощо. Перші газети для хати-читальні було передплачено на добровільні внески активістів. Розгорталася робота серед жінок, які все більше залучалися до громадського життя. На жіночих зборах обговорювалися різні питання громадського й культурного життя, жінки обиралися до президії комнезаму, шкільної ради, до правління хати-читальні.
В червні 1923 року у Дяківцях створюється комсомольська організація. Першими комсомольцями села стали шість комнезамівців і один робітник, секретарем обрали М. П. Гуменюка. За ініціативою комсомольців, з участю вчителів у хаті-читальні були створені науково-політичний, сільськогосподарський, драматичний, хоровий та музичний гуртки. Почали випускати стінгазету. Вперше на селі проводилась робота щодо санітарної освіти.
В складних умовах класових протиріч відбувалося становлення господарського, громадського й культурного життя. Куркулі саботували заходи Радянської влади. У 1927 році вони двічі зірвали вибори до сільської Ради, намагаючись провести до Ради своїх ставлеників.
Новообрана сільська Рада за допомогою широкого активу виявляла й притягала до відповідальності куркулів, саботажників хлібозаготівлі, спекулянтів, самогонщиків, позбавляючи їх виборчих прав. У квітні 1929 року пленум сільради прийняв рішення - виявити всі незорані землі, які протягом кількох років не обсівалися. Якщо багатії, зазначалося в рішенні, недбайливо ставитимуться до обробітку землі, порушувати проти них справу перед судом і відбирати землю. До саботажників застосовувався громадський бойкот. Пленум ухвалив розгорнути