Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Комсомольське

Сторінка 4 з 6
весняними 1923 року в Махнівській волості було засіяно більше землі, ніж передбачалося планом. В середині 1922 року в Махнівці знову стали до ладу 5 приватновласницьких кіннопривідних круподерок, 3 маслобойні і 4 механічні млини. Одночасно створювались й державні сільськогосподарські підприємства. На колишніх поміщицьких землях виникло 2 радгоспи - зерновий та плодорозсадник.
Комсомольці власними силами відкрили в селі клуб, пристосувавши для цього вільний будинок. В лютому 1925 року відбулося відкриття клубу. Майже кожної суботи й неділі комсомольці влаштовували вечори. На виручені гроші придбали інструменти для струнного та духового оркестрів. Часто ставили п'єси на антирелігійні теми. Наступного року в селі створено хату-читальню. Разом з школою і товариством ліквідації неписьменності вони відіграли вирішальну роль у ліквідації неписьменності.
Поліпшилося медичне обслуговування селян, яке на початку 20-х років здис нювала лише місцева амбулаторія. 1924 року стаціонарне відділення Бродецької
заводської лікарні перетворено на районну лікарню, послугами якої було зручно користуватися й жителям Махнівки.
В середині 20-х років ширився кооперативний рух у Махнівці. 1925 року тут було 6 кооперативних об'єднань: споживче, сільськогосподарське кредитне «Господар», виробничо-збутове інвалідів, промислове кооперативне маслобойного промислу «Кустарник», бурякове кооперативне та інтегрально-кооперативне товариства. В звіті Махнівської сільради за перше півріччя 1927 року відзначено, що основні об'єднання - споживча і бурякова кооперація, кредитне товариство - працюють з добрими наслідками, що «селяни схильно ставляться до кооперації».
Вплив на селян справляли й успіхи радгоспу. 1927 року його робітники організували першу сільськогосподарську виставку. Радгосп мав свої трактори, сівалки, що стали чи не найпопулярнішими експонатами для відвідувачів. Захоплювалися вони й високим врожаєм зернових, яких того року радгосп зібрав по 33 цнт з гектара. Виставка справила сильне враження на трудівників села, допомогла їм обрати вірний для себе шлях. У 1928 році в Махнівці створено товариство спільного обробітку землі. Товариство об'єднувало близько 100 найбідніших селянських родин, мало 300 га землі.
Провідну роль у здійсненні колективізації відігравала Махнівська партійна організація. Комуністи вирішили: «Напружити всі сили для проведення суцільної колективізації шляхом широкої агітроботи серед батрацтва, бідняків та активу села». Було створено штаб керівництва колективізацією, до складу якого ввійшов представник сільської Ради, споживчого товариства, ТСОЗу, комсомольської і деяких районних організацій.
В створенні колгоспів відзначилися також і сільські комсомольці. Майже всі вони стали першими колгоспниками в Махнівці, завзято пропагували серед селян ленінські кооперативні ідеї, зміцнювали колгоспи, боролися з куркульством.
Під час масової колективізації 1930 року в Махнівці організовано 4 колгоспи, а через 2 роки на сільськогосподарську артіль перетворився і ТСОЗ. Таким чином, на селі стало 5 артілей: ім. Леніна (800 га землі), «Перемога» (1092 га), «Зірка» (пізніше «Червона зірка» - 1055 га), «13-річчя Жовтня» (512 га), та «П'ятирічка» (649 га землі). Заснування колгоспів - здійснювалося в умовах гострої класової боротьби. Куркулі чинили опір колгоспному будівництву, залякували селян, завдавали збитків господарствам. У колгоспах «Перемога» і «Зірка» вони отруїли 250 робочих коней.
Важливу роль у будівництві і зміцненні колективних господарств відіграла Махнівська МТС, створена в 1931 році. Взимку 1933 року при ній організовано політичний відділ, який проводив організаційну роботу, зміцнюючи колгоспи, виховуючи кадри, дбав про підвищення активності колгоспників, їх дисципліну.
Вже у перші роки існування колгоспи добилися помітних успіхів. Цьому сприяло, насамперед, упорядкування землекористування, запровадження передової агротехніки, допомога МТС в механізації виробничих процесів. 1933 й 1934 року колгоспи ім. Леніна та «П'ятирічка» зібрали рясні врожаї. Решта колгоспів також мала гарні наслідки. ЗО передовиків колгоспних ланів стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1939 році в Москві й серед них бригадири А. І. Антонюк, Г. І. Пічкур, І. С. Фурдига, які виростили по 19-23 цнт озимого рапсу на гектарі, вони занесені до Почесної книги ВСГВ. Учасниками виставки наступного року були бригадир П. П. Нечипорук і члени бурякосійних ланок Є. С. Присяжнюк, Й. Б. Стецюк та ін. 1940 року Є. С. Присяжнюк нагороджена орденом Леніна.
Відповідно зростала й оплата праці. В 1938 господарському році колгоспники артілі «Червона зірка» на кожний вироблений трудодень одержали по 5 кг хліба і 1,4 крб. грішми. Заможними стали всі колгоспники. Разом з достатком росли й культурні запити, для задоволення яких


Комсомольське