Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Комсомольське

Сторінка 3 з 6
В 1908-1914 pp. у Махнівці все більше виникало переробних підприємств. За цей час відкрилися 2 кінноприводні крупорушки, 2 механічні млини, які за добу переробляли по 500 пудів зерна кожний. Незадовго до війни з'явилися 2 напівмеха- нічні маслобойні, миловарний завод, напівкустарна ковбасна фабрика. Збільшилося число торговельних пунктів. Частіше відбувалися базари й ярмарки.
1902 року почалося будівництво брукованої дороги, що зв'язала Махнівку з Бердичевом. Значно зросло й само містечко. Діяли волосне правління, міщанська управа та ін. установи. На початку XX ст. махнівське поштове відділення було перетворено на поштово-телеграфне. Функціонували також земська поштова станція, земська лікарня, приватна аптека і магазин аптекарських товарів. Для приїжджих відкрили кілька постоялих дворів.
Відбулися певні зміни в культурному розвитку Махнівки. Протягом 40 років діяла однокласна міністерська народна школа. Тільки в 1902 році було засновано двокласне сільське народне училище. В 1912 році відкрили в Махнівці двокласне земське училище.
Як тільки надійшло повідомлення про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в столиці та інших містах, у Махнівці відбувся великий мітинг, на якому було проголошено встановлення Радянської влади у волості.
Коли почалася громадянська війна, й у 1918 році на Україну вдерлися австро-німецькі війська, майже в усіх селах волості були створені підпільні групи, добувалася зброя для боротьби з ворогами. Організаторами підпільних груп у селах Махнівської волості стали дев'ять комуністів і співчуваючих, переважно матросів. Вони підтримували зв'язок з ЦК КП(б)У. Очолював їх військовий політпрапівник, ім'я якого й досі не з'ясовано.
Після краху австро-німецької окупації в Махнівці встановилася влада буржуазно-націоналістичної Директорії. Навесні 1919 року Махнівку визволено від петлюрівських військ. 14 березня 1919 року начальник штабу Київської групи радянських військ телеграфував до Харкова про те, що в Махнівці розташувався 9-й стрілецький полк особливої стрілецької бригади. Невдовзі поблизу Махнівки частини Червоної Армії розгромили два петлюрівські полки.
Радянське будівництво почалося ще в ході громадянської війни. З січня 1920 року в Махнівці створено волосний ревком, на який покладалося завдання підготовки і проведення виборів до Рад. Та виконати його тоді не вдалося через білопольську окупацію, яка продовжувалась з 26 квітня до 15 червня 1920 року.
Трудящі Махнівки активно боролися з різними ворогами Радянської влади. 26 червня 1920 року збори мешканців Махнівки ухвалили: «Одна надія, одна влада, яка може дати спокій змученому народові,- це Радянська влада, влада Рад біднішого селянства та робітників, а через це зобов'язуємось всіма силами підтримувати її як живою силою, посилаючи своїх людей в Червону Армію, так і необхідними продуктами». Через кілька днів волосний селянський з'їзд вирішив передати Червоній Армії 2 тис. пудів зерна і багато худоби. ЗО червня селянський з'їзд Махнівської волості обрав новий склад волревкому і волосного комітету незаможних селян.
В 1920-1921 pp. на території Махнівської волості бешкетували банди. Населення брало участь у знищенні їх. У 1922 році з політичним бандитизмом було докінчено, але траплялися випадки кримінального бандитизму, з яким також рішуче боролося місцеве населення.
Перехід до мирного будівництва ознаменувався виборами сільської Ради, які відбулися 26 червня 1921 року. В січні 1923 року в Махнівці створено партійний осередок у складі 4 чоловік. У жовтні 1923 року виникла комсомольська організація села, яка почала швидко зростати. Через 3 роки вже налічувалося 36 комсомольців.
Партійна організація, сільрада, КНС і комсомольський актив очолили боротьбу за відродження господарства, за здійснення ленінського кооперативного плану та культурної революції на селі. Вони не тільки роз'яснювали трудящим переваги кооперування, а й створювали кооперативи та інші товариства. 35-40 проц. мешканців волості в ті роки були неписьменними. В боротьбі з цією ганебною спадщиною минулого ефективним засобом виявилися місячники ліквідації неписьменності. Особливо велику користь вони дали при підготовці допризовників, яких прагнули навчити передусім елементарної грамоти.
Вже восени 1920 року в Махнівці почала працювати єдина трудова семирічна українська школа. Тоді в ній навчалося 48 дітей, проте за 2 роки кількість учнів зросла до 106. Крім цієї школи, 1922 року відкрито три початкові школи. Одну з них невдовзі було перетворено в семирічну.
Значна увага приділялася й пропаганді сільськогосподарських знань. Часто влаштовувалися лекції з питань агротехніки, проводилися бесіди, організовувалася широка наочна агітація.
Важливим стимулом відродження сільського господарства була нова економічна політика Радянської держави. Озимими культурами 1922 і


Комсомольське