Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Корделівка

Сторінка 3 з 7
сільськогосподарську виставку. Загальні збори рекомендували з цією метою активіста, кращого виробничника- ливарника Є. І. Харламова.
Провідну роль в організації відбудови й дальшого розвитку господарства відігравав партійний осередок цукрового заводу, що виник у лютому 1923 року. Його очолював тоді робітник Б. І. Андрушкевич. На початку
1924 року осередок нараховував 8 членів і 1 кандидата в члени партії.
Виробнича діяльність підприємства була в центрі уваги парторганізації. Комуністи звітувались про свою роботу перед всім робітничим колективом на загальних зборах. В обговоренні всіх питань брали участь поруч з комуністами і безпартійні. До лав партії вступали кращі виробничники.
Важливе значення для розвитку цукрового заводу мало зміцнення сировинної бази. За Корделівським заводом закріпили 5 великих масивів у селах Лемешівці, Нападівці, Глинську, Черепашинцях, Корделівці загальною площею понад 2500 десятин. На цих землях виник радгосп. Тут вирощували цукрові і маточні буряки, зернові культури, однолітні трави. Пізніше радгосп перетворився в багатогалузеве господарство.
За роки передвоєнних п'ятирічок радгосп став одним з передових в області. Урожайність з 1 га складала; насіння цукрових буряків - 18 цнт, маточних буряків - 253,3 цнт, цукрових буряків - 250,8 цнт, зернових - 18,3 цнт; надої на кожну фуражну корову перевищували 2400 кг молока. За високі показники та низьку собівартість продукції в 1939 році колектив радгоспу здобув право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Дояр І. Г. Гопанюк від 13 закріплених корів одержав майже по 4900 кг молока. Це було найвище досягнення серед радгоспів Вінниччини. Під керівництвом партійної організації, яка об'єднувала ЗО комуністів, за активною участю комсомольців (понад 80 членів) в радгоспі широкого розмаху набув стахановський рух. Трактористи, робітники ферм та полів виконували свої норми на 180, 200 й більше процентів. Одну з кращих робітниць радгоспу Г. П. Олексишину обрали депутатом Верховної Ради УРСр. Радгосп з перших кроків свого існування став добрим прикладом для корделівських селян.
Одночасно з виникненням радгоспу в Корделівці з'являються і сільськогосподарські товариства, ТСОЗи. Сільськогосподарське кооперативне товариство «Селянин» вирощувало цукрові буряки для цукрового заводу. У 1926 році воно вже об'єднувало понад 190 членів.
Після перереєстрації наявних земельних площ, проведеної у 1926 році, в селі заснували новий ТСОЗ. Масовий перехід на колективний шлях господарювання починається з кінця 1929 року. Селянам Корделівки в цьому допомагали партійка організація і колектив робітників цукрового заводу, надсилаючи бригади агітаторів, ремонтників, ковалів. Колективізація проходила в напруженій боротьбі з рештками експлуататорських: класів, які підбурювали селян проти колективізації. Під впливом куркульської агітації частина малосвідомих селян у березні 1930 року навіть вийшла з ТСОЗу, розібрала 150 коней, реманент, але через кілька днів почала повертатися назад. 8 квітня 1930 року ТСОЗ перейшов на Статут сільськогосподарської артілі, яка дістала назву «Перемога». Спочатку в ній об'єдналося 129 господарств. Колгоспники обрали головою артілі двадцятип'ятитисячника кому
ніста І. Ф. Хабая. Велику допомогу колгоспникам в обробці ланів подавала Кали- нівська МТС, створена в травні 1931 року. Колгосп «Перемога» (з 1934 року ім. С. М. Кірова) став зразком для скооперованих селян. До кінця цього ж року об'єдналося 50 проц. господарств. На кінець першої п'ятирічки до артілі вступили понад 76 проц. селянських господарств. На той час у їхньому користуванні було близько 70 проц. орної землі. З року в рік зростала врожайність колгоспних ланів, збільшувалися прибутки хліборобів.
Особлива увага зверталася на культурне будівництво, яке розгорнулося з перших років Радянської влади. Культкомісія сільради подбала про створення хати-читальні, яку відкрили в травні 1923 року. З цієї нагоди відбувся мітинг, селяни прослухали доповідь про міжнародне становище, на закінчення драматичний гурток показав уривки із спектаклів «Запорожець за Дунаєм» та «Назар Стодоля». Тут завжди можна було послухати лекції, подивитися виставу драматичного колективу району чи міста. Культкомісія цукрового заводу допомагала сільській хаті-читальні коштами, привозила газети, кінопересувку для демонстрування фільмів тощо. При хаті-читальні відкрилася бібліотека. Культкомісія сільської Ради стежила за поповненням її книжкового фонду.
Комсомольці й молодь села допомагали поширювати політичні знання, підвищувати культурно-освітній рівень селян, пояснювали необхідність кооперування та колективізації селянських господарств, брали участь у ліквідації неписьменності, були активними культармійцями.
В сільській школі у 1924 році 6 учителів навчали 215 дітей. Оволодівали грамотою й дорослі. Відвідували заняття 86 селян. У 1929 році в селі повністю ліквідували неписьменність.
Навчання дітей у трудовій школі було поєднане з працею в сільському


Корделівка