Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дашів

Сторінка 3 з 5
секцій сільської Ради, які займалися освітою і культурою, дбали про ліквідацію неписьменності. Районний з'їзд комітетів незаможних селян, що відбувся у червні 1924 року, прийняв рішення про взяття незаможниками до своїх рук відповідальних ділянок на селі, про охоплення бідняків кооперацією. Наприкінці 1928 року до всіх видів сільськогосподарської і споживчої кооперації було залучено 80 проц. бідняцьких і середняцьких господарств. 1929 року в Старому Дашеві організувався ТСОЗ. Незабаром у межах Старого Дашева на базі ТСОЗу утворився колгосп «Боротьба». 1934 року він об'єднував 597 селянських господарств, 1457 га землі. Цього ж року колгосп поділився на дві артілі - ім. Кірова та ім. Чубаря (остання пізніше стала називатися ім. XIV з'їзду КП(б)У). В Новому Дашеві існував колгосп «До врожаю», в селі Польовому - «Перемога». 1932 року в Новому Дашеві утворено МТС.
Колективізація сільського господарства відкрила перед селянством шлях до нового, заможного життя. В колгоспах розгорнувся рух за високу продуктивність праці, з'явилися перші п'ятисотенниці - колгоспниці артілей ім. Чубаря та ім. Кірова А. М. Хворостян, В. К. Ротай, Т. К. Хорунжа, М. П. Пелих та інші.
Зросла й промисловість Дашева. На початку 30-х років зведено нові промислові підприємства - райпромкомбінат на 5 цехів, гудзикову фабрику. Збільшив виробничі потужності чавуноливарний завод. Найкраще працювала гудзикова фабрика. Значно перевиконавши виробничий план 1939 року, вона на заощаджені кошти розширила й збудувала нові цехи. В роки довоєнних п'ятирічок в усіх колгоспах було споруджено нові громадські будівлі, тваринницькі ферми, майстерні, склади, нові цехи на райпромкомбінаті, гудзиковій фабриці, механічному заводі, радіотрансляційний вузол, телефонну станцію, 100 житлових будинків. У райцентрі виросло ціле медичне містечко з лікарнею, поліклінікою, дитячою консультацією. Спорудили новий будинок середньої школи. Збільшення потужності електростанції дало змогу підвести електрику й радіо до хат і квартир мешканців. У районному клубі працювали співочий, драматичний, музичний гуртки, агіткультбригада, демонструвалися звукові кінофільми, при райсельбуді відкрилися курси підвищення кваліфікації голів колгоспів, бригадирів рільничих бригад, гуртки агрономічного навчання.
Дальшому розвитку Дашева перешкодив розбійницький напад фашистської Німеччини. 25 липня 1941 року сюди вдерлися гітлерівські війська. Лише незнач
ній частині мешканців вдалося евакуюватися в глибокий тил країни. Ті, що залишилися, потрапили під страшний окупаційний режим. Центральну частину Старого Дашева, де проживало єврейське населення, фашисти зруйнували, розстріляли 882 чоловіка. Багато мешканців Дашева, переважно молоді, було вивезено до Німеччини.
Проте населення не корилося ворогові. На початку грудня 1941 року на зборах підпільників, що відбулися в Шабельнянському лісі, створено Дашівський підпільний райком партії, - до складу якого увійшли Г. О. Рибаченко, П. Г. Майданюк, В. С. Кашкань. Центром партійного підпілля стало село Білки. На базі підпільних організацій і партизанських груп навесні 1942 року було сформовано Дашівський партизанський загін «За Батьківщину», яким командував Г. О. Рибаченко. Невеличкий загін згодом виріс у полк і ввійшов до складу 2-ї партизанської бригади. На околицях Дашева і в Дашівському районі діяв також партизанський загін ім. Чапаева, очолюваний І. І. Калашником. Комісаром загону був В. О. Зенкін- батальйонний комісар Червоної Армії. Партизани здійснювали напади на ворожі гарнізони, комунікації, склади, установи, а 16 листопада 1943 року на кілька годин оволоділи Дашевом, вивели з ладу пошту і телеграф, розгромили жандармерію. Дії партизанського загону ім. Чапаева були настільки відчутними й небезпечними для окупантів, що це привернуло увагу головного штабу німецько-фашистського командування.
З вересня 1941 по жовтень 1943 року в Дашеві діяла підпільна комсомольсько-молодіжна організація, до складу якої входило 12 чоловік. Керував нею П. В. Корноухов (нині доцент Київського політехнічного інституту). Найбільш активними членами організації були М. Г. Мороз, Я. Возовий, Р. 3. Денікаєв, Ю. Б. Вольський та ін. Підпільники мали свою друкарню, радіоприймач. Комсомольці випустили чимало багатотиражних листівок, які разом з інформацією, записаною із зведень Радянського інформбюро, розповсюджували серед населення. Листівка під назвою «Гітлер прорахувався», випущена організацією тиражем 500 примірників, розповсюджувалась у Дашівському, Іллінецькому, Оратівському районах, її передруковували в загоні «За Батьківщину», читали партизанам. Мужньо працювала в німецькому тилу, добуваючи цінні відомості, підпільниця О. Д. Гончар. Боротьба, яку вели підпільники й партизани в тилу ворога, не обійшлася без жертв. У лютому 1943 року від руки зрадника-поліцая загинув І. І Калашник, згодом полягли В. С. Кашкань та ще кілька народних месників.


Дашів