Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ялтушків

Сторінка 4 з 6
сільськогосподарська артіль на околиці. Незабаром вони об'єдналися в один колгосп - «Серп і молот». Головою його обрали двадцятип'яти- тисячника В. О. Ющенка - комуніста, робітника з Донбасу. Трудівники цукрового заводу й бурякорадгоспу подавали велику допомогу в організаційно- господарському зміцненні артілі, вони постійно ремонтували колгоспний реманент. 1932 року в колгосп прибула група демобілізованих червоноармійців, направлених райкомом партії. В організаційному й політичному зміцненні колгоспу велику роль відіграли Ялтушківська МТС і її політвідділ, створені в 1932-1933 pp. Радянський уряд високо оцінив самовіддану працю ялтушківських механізаторів. 1937 року МТС нагороджено орденом «Знак Пошани», в 1939 році вона взяла участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Застосування техніки, дотримання агротехніки в обробітку посівів стали основою вирощування високих врожаїв зернових і цукрових буряків. У 1937 році ланка Ф. М. Сесюк з колгоспу «Серп і молот» зібрала по 506 цнт цукрових буряків з гектара. Це була перша п'ятисотенниця в районі. Напередодні Великої Вітчизняної війни Ялтушківський колгосп об'єднував 660 селянських господарств. Артіль мала 4 тваринницькі ферми, птахоферму. Колгоспний цегельний завод забезпечував цеглою артільне будівництво.
Примножували трудову славу Ялтушкова робітники бурякорадгоспу - тваринники, рільники. У 1940 році доярки Г. Бадена і Л. Кулевич надоїли від кожної з 18 закріплених за ними корів по 4 тис. літрів молока.
В роки першої п'ятирічки було здійснено реконструкцію Ялтушківського цукрового заводу. Партійна організація заводу проводила велику політико-виховну роботу серед робітників, добилася закріплення постійних кадрів, створення умов для роботи раціоналізаторів, організації соціалістичного змагання. Вже в 1937 році 105 виробничників стали стахановцями. У травні 1941 року з 1133 робітників було 240 стахановців. За сезон 19381939 року» ялтушківські цукровики виробили 123 060 цнт цукру-піску і 216 435 цнт рафінаду. Це був рекордний довоєнний виробіток. За виробничі успіхи директора цукрового комбінату І. П. Жадана удостоєно ордена «Знак Пошани», обрано депутатом Верховної Ради УРСР. Ударно працювали в цей час залізничники під'їзної Ялтушківської заводської колії.
Роки довоєнних п'ятирічок залишили помітний слід у культурному житті Ялтушкова. В 1928 році тут розпочав роботу робітфак Київського інституту харчової промисловості, працювали 2 семирічні школи, одну з яких 1934 року перетворено на середню. Збудували кінотеатр на 350 місць, великий клуб на цукровому
заводі. Одним з найголовніших звершень культурної революції була ліквідація неписьменності. Індивідуальні заняття з неписьменними проводили вчителі, робіт- факівці, а також учні-семикласники. Багато молоді після закінчення робітфаку і школи стало вливатися до заводських бригад, поповнюючи ряди робітників.
У червні 1941 року війська фашистської Німеччини віроломно напали на нашу країну. 15 липня гітлерівці окупували Ялтушків. Фашисти встановили режим кривавого терору. Вони розстріляли близько тисячі мирних радянських громадян, 120 чоловік сільської молоді вивезли на каторгу до Німеччини. Від рук окупантів загинула П. Я. Буга - передова ланкова, з 1934 року - член ВУЦВК.
Радянські люди не схилили голову перед ворогом. Першу підпільну групу в Ялтушкові організували восени 1941 року. Її очолювали інженер В. С. Банос, старший агроном М. Ченчик, бухгалтер сільського споживчого товариства Г. С. Кришталь. У квітні 1942 року створено ще одну підпільну групу під керівництвом директора школи І. М. Щербацького. До її складу увійшли комсомольці - робітник цукрового заводу Т. Г. Бондар, вчителька Н. Й. Мірчук та ін. Обидві групи підтримували зв'язок з Кам'янець-Подільським підпільним обкомом партії через підпільницю вчительку Г. С. Щербацьку. В лютому 1943 року групи встановили між собою зв'язок. Підпільники розповсюджували листівки, проводили агітаційну роботу, здійснили ряд диверсій. На цукровому заводі вони виводили з ладу агрегати, псували продукцію, вивішували на стінах листівки, які закликали робітників і селян не підкорятися ворогові. Одного з активних учасників підпілля її. М. Гапонова за антифашистську агітацію було розстріляно. В катівнях гестапо загинув В. С. Банос.
Жителі Ялтушкова мужньо билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Близько 500 односельців віддали своє життя за свободу і незалежність Батьківщини. Багато учасників війни уряд нагородив орденами і медалями. З орденами Слави трьох ступенів повернувся додому М. В. Савчук. Бойовий шлях він почав стрільцем-радистом авіаційного полку, захищав Ленінград, брав участь у розгромі німецьких військових кораблів у Балтійському морі, у визволенні Кенігсберга. У повітряних боях М. В. Савчук збив шість ворожих літаків. Закінчив війну лейтенантом. Зараз працює в Ленінградській області. В боротьбі проти німецько-фашистських окупантів прославився полковник Г. К. Остапишин. Він командував підрозділами, які громили гітлерівців під


Ялтушків