Сторінка 3 з 6
перейшла до рук ревкому, але в грудні Ялтушків захопили петлюрівці. Наприкінці березня 1919 року містечко визволив Богунський полк. 50 місцевих робітників і селян влилися до загонів 1-ї Української радянської дивізії, якою командував М. Щорс. Влітку цього року Ялтушків знову потрапив до рук петлюрівців, які були вигнані в січні 1920 року. Проте в квітні містечко окупували білополяки, а в жовтні Ялтушків знову опинився під владою петлюрівців.
У середині листопада 1920 року Ялтушків був остаточно визволений частинами кавалерійської бригади під командуванням Г. І. Котовського. З цього часу розпочалося мирне будівництво. Зразу ж були створені ревком (голова В. Я. Дубчак), комітет незаможних селян (голова А. Кретюк)4. Трудящі взялися до відбудови зруйнованих заводів. Уже в 1921 році в Ялтушкові став працювати шкіряний завод, відновила роботу селекційна станція.
В перші роки Радянської влади важливу роль у виробничому, громадському і культурно-освітньому житті в Ялтушкові відіграв цукровий завод. Йшла не лише відбудова його, а й формування нових виробничих відносин, соціалістичного ставлення до праці, до людини. Наприкінці 1920 року при заводі почала працювати професійно-технічна школа, де навчалося 60 чоловік. Профтехшкола мала два відділення - технічне й медичне. Весь курс навчання був розрахований на три роки. Викладали українську, російську і німецьку мови, фізику, хімію, історію, ботаніку; учні механічного відділення вивчали ще й технологію обробки дерева, механіку, креслення тощо. Практичні заняття проходили на заводі, в селекційній станції, майстернях, у лікарнях, аптеці. Підручниками й спеціальною літературою учнів забезпечувала заводська бібліотека, а також бібліотека селекційної станції. Заняття відбувалися в колишній робітничій казармі, яку відремонтували робітники цукрового заводу. У цьому ж приміщенні розмістили і заводськкй клуб. Відкриття його (7 листопада 1922 року) збіглося з річницею Великого Жовтня, пройшло святково й урочисто. При клубі почали працювати гуртки художньої самодіяльності - хоровий у складі 60 чоловік, драматичний - 15 чоловік, музична студія, яку відвідувало 13 дітей робітників. Самодіяльні робітничі митці виступали не лише на сцені заводського клубу, а й виїжджали в сусідні села. 10 проц. від зборів вони відраховували дитячим будинкам та у фонд голодуючим Поволжя. З 1923 року, після завершення будівництва заводської електростанції, в клубі почали демонструвати кінофільми. У вільний від роботи час робітники цукрового заводу впорядкували невеликий парк, де збудували літній кінотеатр, влаштовували атракціони, спортивні майданчики. 20 травня 1922 року трудящі Ялтушкова, зібравшись у парку на святкування ювілею Спілки цукровиків країни, надіслали вітальну телеграму на ім'я ЦК Комуністичної партії і В. І. Леніна, в якій повідомляли про зарахування великого вождя революції почесним цукроваром. Цього року завод дав країні перші пуди цукру, а через два роки добовий випуск продукції досяг майже довоєнного рівня. На землях, які належали заводу, створили бурякорадгосп. У 1923 році завод і радгосп увійшли до Ялтушківського цукрового комбінату.
1922 року в Ялтушкові виникла комсомольська організація. У жовтні наступного року при цукровому заводі організували партійний осередок з 14 членів і 8 кандидатів у члени партії, який очолила член партії з 1919 року М. П. Черкасова. Згодом її обрали головою Ялтушківського райвиконкому.
Значний культурний осередок сформувався також навколо селекційної станції. При ній працювала бібліотека, червоний куток, випускались стінні газети, діяли військово-стрілецький, математично-географічний, природничий гуртки, відбувалися спортивні змагання. Медичні знання серед населення пропагували колективи аптеки, лікарні. Ялтушків завдяки активній діяльності робітничих колективів та сільської інтелігенції перетворювався в один з культурних центрів, який мав значний вплив на навколишні села щодо ліквідації неписьменності, підвищення культурно-освітнього рівня населення. За ініціативою комуністів робітники цукрового заводу взяли шефство над селами Підлісним Ялтушковом, Слободою-Ялтушківською і Біличиним. Вони допомагали в організації й роботі хат-читалень, лікнепів, проводили читки газет, виступали з доповідями і лекціями.
У березні 1923 року Ялтушків став райцентром Могилів-Подільського округу. За даними 1924 року, в Ялтушкові налічувалося 681 господарство, мешкало 3547 чоловік. В центрі розміщувалися всі районні організації. Діяли промислове й споживче товариства.
Радянська влада змінила становище селян. Вони не лише одержали землю, а й назавжди звільнилися від експлуатації поміщиків і куркулів. Для забезпечення селян сільськогосподарським реманентом наприкінці 1920 року створено прокатну станцію, в 1924 році - сільськогосподарське кредитне товариство і товариство бурякосіяння. Перший колгосп у Ялтушкові організувався восени 1928 року з 16 сімей, що жили в центрі містечка. Очолив його М. Т. Котик. Наступного року утворилася
Дивиться також інші населені пункти району: