Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ялтушків

Сторінка 2 з 6
повному утриманні ялтушківських селян. Це був, за їх висловом, «тиждень екзекуції».
1863 року в містечку відкрили парафіяльну школу. Пізніше при цукровому заводі почала працювати заводська лікарня, а в самому Ялтушковіпоштове відділення. Діяв також селекційний пункт.
Події першої російської революції 1905-1907 pp. не обминули і Ялтушкова. Серед робітників цукрового заводу розповсюджувалися листівки з закликом до страйку. 1 травня 1905 року робітники, оголосивши страйк, вимагали від адміністрації квартирних грошей для тих, хто не має житла, підвищити зарплату, відкрити школи, поліпшити медичну допомогу тощо. Дирекція підприємства змушена була піти на деякі поступки. Під впливом виступів робітників сталися заворушення селян Слободи-Ялтушківської та інших сусідніх сіл. До Великої Жовтневої соціалістичної революції майже 80 проц. ялтушківських селян були малоземельними або зовсім не мали землі. В середньому на кожне господарство припадало 1,8 десятини землі. Частина селян працювала сезонними робітниками на цукровому заводі. Перед першою світовою війною на цукровому заводі вже налічувалося до тисячі робітників. Становище заводських робітників було дуже важким. Робочий день тривав 12 годин і більше, сезонники одержували по 15-20 коп., а підлітки - вдвічі менше. Робітники жили у вогких, темних і брудних бараках. Ялтушків залишався невеликим містечком, у якому було 20 дрібних крамниць, заїжджий дім, 48 ремісників - кравців, шевців, булочників. На Ялтушківський базар з'їжджалися жителі навколишніх сіл не лише продавати свої продукти, а й купувати вироби ремісників Бара, Мурованих Курилівців та інших поселень.
Імперіалістична війна загострила класові суперечності. Про революційні події у Петрограді, повалення царя стало відомо в Ялтушкові на початку березня 1917 року. Сюди прибули мешканці сіл Слободи-Ялтушківської, Ходаків, Мигалівців і разом з робітниками взяли участь у мітингу й демонстрації. Але й після Лютневої революції Ялтушківський завод залишався в руках власника. Селянам обіцяли землю, але не давали. Незадоволення Тимчасовим урядом наростало з кожним днем. У Ялтушкові був створений ревком, який очолив робітник заводу більшовик Г. Є. Назаренко.
Радісно зустріли робітники й селяни Ялтушкова перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Проте наявність військ, що підтримували Тимчасовий
уряд, перешкодила ревкому взяти владу до своїх рук. У листопаді в Ялтушкові почала хазяйнувати буржуазно-націоналістична Центральна рада.
В січні 1918 року в містечку було проголошено Радянську владу. У відповідності з ленінським декретом селяни отримали землю, на цукровому заводі запровадили робітничий контроль. Перші кроки Радянської влади перервала навала австро-німець- ких окупантів. Робітники цукрового заводу, селяни Ялтушкова та навколишніх сіл чинили мужній опір загарбникам. Чимало патріотів поповнили загони червоногвардійців. Влітку 1918 року в Ялтушкові був створений підпільний ревком, до якого увійшли робітники Г. Є. Назаренко, В. М. Пирч та інші.
Всю свою діяльність ревком спрямував на підготовку до збройного повстання. Він потурбувався про озброєння робітників, створив бойові групи, виробив план повстання, послав у сусідні села агітаторів, щоб залучити до виступу селян. Активну участь у підготовці повстання взяли робітники М. Ю. Магдієв, брати С. Г. і Т. Г. Боднар та ін. 9 серпня 1918 року місцеві окупаційні власті заарештували активних агітаторів, робітників Н. Лисовика,
A. Векалюка, Т. Кристалюка та ін. Згідно з наказом ревкому виступ у Ялтушкові розпочався в ніч на 19 серпня. Повстанці заарештували волосне управління й захопили цукровий завод, роззброїли австрійську охорону. Ревком оголосив про мобілізацію чоловіків від 18 до 45 років. Повстанці в запеклому бою примусили відступити дві роти австрійців. Проти повсталих робітників та селян 20 серпня було направлено батальйон з артилерією. Окупанти жорстоко розправилися з робітниками й селянами. 50 повстанців, у т. ч. майже всіх членів ревкому, було страчено. Смертю героїв загинули B. Я. Котик, С. Полонський, члени ревкому Г. А. Богатир, Т. Й. Бабійчук, А. Назаренко, представник Могилівського революційного комітету Д. І. Шмуклерман. Гордій Богатир перед
стратою не став на коліна і, зірвавши пов'язку з очей, крикнув: «Хай живуть більшовики!». Т. М. Бабійчука і А. Назаренка окупанти вивезли на цвинтар, де вчинили допит. Т. М. Бабійчуку завдали 19 штикових ударів у груди, А. Назаренка повісили. Були розстріляні батьки й родичі багатьох учасників повстання. Окупанти знищили 200 хат у Ялтушкові і 180 хат у Слободі-Ялтушківській.
Незважаючи на жорстоку розправу, трудящі Ялтушкова не підкорилися. В листопаді знову спалахнуло повстання. 16 листопада 1918 року влада


Ялтушків