Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стрижавка

Сторінка 3 з 5
Воно мало кілька ремонтних майстерень. Досвід нового господарства висвітлювала на сторінках «Рабоче- крестьянская газета». Його досягнення переконували селян в перевазі колективного господарювання. Це відіграло позитивну роль в організації колгоспів у Стри- жавці та навколишніх селах.

На кінець 1924 року в Стрижавці нараховувалося вже 428 господарств, у т. ч. 320 середняцьких, на які припадало майже 70 проц. всієї землі й рогатої худоби. Бідняки і середняки все більше залучалися до колективних форм господарювання. 26 листопада 1924 року в селі виникло сільськогосподарське кредитне товариство «Об'єднання». Засновниками його були комуністи та активісти О. Марченко, І. Чернега, А. Д. Севастьянов, Г. Соломко. До товариства увійшли також жителі навколишніх сіл Слободи Стрижавської, Переорок, П'ятничан, Лаврівки, Стадниці, Мізяківських Хуторів. Інваліди І. Ф. Соломко, І. М. Шеленг та інші в 1924 році заснували ковбасну артіль «Труд інваліда». До споживчої та сільськогосподарської кооперації увійшло 165 середняків.
Керівною силою в здійсненні ленінського кооперативного плану на селі стали комуністи. В Стрижавці деякий час містився Вінницький районний партійний комітет. 15 травня 1925 року відбулося перше засідання новоствореного бюро Стрижавського партосередку, на якому секретарем обрали К. П. Борисова. Йому доручили прийняти всі справи від РК КП(б)У і завести справи осередку. Комсомольська організація в селі почала діяти з 1921 року.
За роки відбудовчого періоду було багато зроблено і для розвитку культури, освіти, активізації громадського життя на селі. Початкова школа з 1920 року стала єдиною трудовою школою, де навчання здійснювалося українською мовою. Всі діти шкільного віку пішли до школи. Вчителі й комсомольський актив стали організаторами товариства «Геть неписьменність!» і приступили до ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослого населення. Через товариство «Друзі дітей» подавали допомогу дітям-сиротам та дітям бідняків.
Виховну роботу серед трудового селянства розгорнула хата-читальня, відкрита у вересні 1920 року. Селяни слухали лекції і доповіді з питань внутрішнього і зовнішнього становища країни, про досягнення агрохімії, про кооперування, з питань медицини. Відбувалися бесіди про організацію кооперативних товариств, виховання дітей тощо. З лекціями виступали вчителі, лікарі, партійні і радянські керівники району та губернії. Жителі села у хаті-читальні могли почитати газети, книжки, прослухати концерт місцевих гуртківців чи приїжджих з Вінниці. Активну участь у громадському житті села брали вчителі. Чималу роль у залученні жінок до громадського життя відіграли делегатські збори, що скликалися партосередком,
Партосередок неодноразово заслуховував питання про роботу КНС, який відігравав значну роль у відновленні розореного господарства, зміцненні влади, кооперуванні селян тощо. Головою його за рекомендацією партосередку у 1926 році був вихідець із батрацької сім'ї П. М. Задорожний1. Актив КНС став основою створення у Стрижавці на базі існуючого сільськогосподарського кредитного товариства «Об'єднання» ТСОЗу, який називався «В єднанні сила». На кінець листопада 1929 року товариство об'єднувало 122 господарства. Воно мало 320 десятин землі. Матеріальну базу ТСОЗу складали 26 коней, 19 волів, 83 корови, 33 плуги. Не вистачало посівного матеріалу. Бракувало кадрів, які б мали досвід управління великим господарством.
Ворожі елементи намагалися використати труднощі, щоб зірвати колективізацію на селі. Вони навіть вдавалися до терору, нападали на членів КНС, комуністів, на депутатів сільради, активістів. Куркульська агітація та допущені помилки організаційного порядку призвели до того, що на початку 1930 року частина селян вийшла з ТСОЗу. Та після постанови ЦК ВКП(б), проведеної роз'яснювальної роботи навесні селяни почали повертатися до ТСОЗу. Через місяць ТСОЗ перейшов на Статут сільськогосподарської артілі. Колгосп назвали «Стрижавська червона сільськогосподарська артіль». В цей час налагоджуються шефські взаємозв'язки між колгоспом та колективами робітників Вінницького заводу «Молот» та Вінницької спілки металістів. Шефи допомогли колгоспу відремонтувати сільськогосподарський інвентар, вчасно підготуватися до весняної сівби.
Для господарського й адміністративного зміцнення колгоспу було вжито ряд заходів: створені виробничі бригади стали господарською одиницею, належна увага приділялася зміцненню трудової дисципліни, ліквідації знеосібки, підготовці кадрів, політичному вихованню колгоспників. 4 липня 1930 року головою артілі було обрано комуніста І. М. Придеуса.
Значну роль у зміцненні трудової дисципліни, згуртованості колгоспників, виконанні господарських завдань відігравали загальні колгоспні збори, на які запрошувалися й одноосібники.
Зростав авторитет колгоспу. Вже в першій половині лютого 1931 року артіль об'єднувала майже 70 проц. всіх господарств і 75 проц. всієї землі. В березні


Стрижавка