Сторінка 3 з 6
антирелігійну пропаганду, забезпечували селян літературою. Значну допомогу подали томашпільці голодуючим. Комітет допомоги Зібрав для них багато хліба та інших продуктів і грошей.
1922 року в Томашполі дала струм електростанція, а наступного року запрацював цукровий завод.
Відбувалися зміни і в сільському господарстві. У розвитку колективних форм господарювання на селі відіграв чималу роль комітет незаможних селян (голова І. О. Храновський). За один 1923 рік у Томашполі створюються сільськогосподарські артілі: «Культура», «Цвіт». Крім того, виникають сільськогосподарські кредитні кооперативні товариства «Самодопомога» й «Трактор». Згодом засновано артіль «Оратай».
Того року за новим адміністративним поділом Томашпіль стає центром ново- створеного однойменного району. Відтоді значно пожвавішало господарське, громадське й культурне життя. Радісною подією для трудящих Томашполя був приїзд у 1924 році всеукраїнського старости Г. І. Петровського. Виступаючи перед робітниками цукрового заводу, Григорій Іванович відзначив активність робітників і всіх трудящих району у відбудові й дальшому розвитку господарства, роз'яснив завдання, які треба виконати, й побажав успіху. Це сприяло піднесенню активності всіх трудящих.
Тривожно зустріли томашпільці звістку про серйозну хворобу В. І. Леніна. Вони надіслали телеграму з побажанням Іллічу швидкого одужання. Коли ж Ленін помер, за ленінським призовом до партії вступило 10 кращих робітників цукрового заводу Томашполя. За рішенням бюро Томадшільського комуністичного осередку від 28 січня 1924 року в селищі поруч з клубом цукрового заводу було встановлено погруддя В. L Леніна.
В ці роки багато робилося для поліпшення охорони здоров'я. Розгорнула діяльність спеціальна медична комісія допомоги інвалідам і хворим. Відкрилися поліклініка, 2 аптеки, зуболікарський кабінет.
Водночас з відбудовою зруйнованого господарства налагоджувалося громадське й культурне життя. В Томашполі працювала секція губкомісії, що мала виявляти й зберігати культурні цінності. Відкрилося кілька культурних закладів. На 1 жовтня 1926 року в Томашполі налічувалося 2 клуби, народний будинок, кінотеатр, бібліотека. У двох трудових семирічках навчалися всі діти шкільного віку, в школах і гуртках лікнепу оволодівали грамотою неписьменні. Крім того, в селищі відкрили 3 радпартшколи, де готувалися працівники партійних і радян ських установ району.
Про перші успіхи сільськогосподарських артілей того часу свідчила районна виставка, яка відкрилась у Томашполі 26 вересня 1926 року. На ній були представлені відділи: рільництво, садівництво, бджільництво, городництво, механічний, ветеринарний та скотарство. Демонструвалися досягнення індивідуальних сільських господарств, а найбільше - колективів. Виставка стала своєрідною школою сільського господарства й дала багато користі для селян, які з кожним роком переконувалися в перевагах колективного господарства.
Артілі зростали й міцніли. Дві з них - «Культура» і «Цвіт» об'єдналися в одну під назвою «Культсвіт». У січні 1929 року колективи «Оратай» і «Культсвіт» злились в одну сільськогосподарську артіль «Гігант».
Чимало труднощів довелося перебороти молодому колгоспу. Часто не вистачало найпотрібнішого. Ворожі елементи намагалися перешкодити утвердженню колгоспного ладу. Вони отруювали худобу, псували реманент, викошували посіви, агітували бідняків залишити колгосп, тероризували активістів. Допомогу колгоспу в організаційному й господарському зміцненні подавали МТС та її політвідділ. Матеріально-технічну допомогу колгоспи Томашполя й навколишніх сіл діставали від машинно-кінної станції, створеної при цукровому заводі.
Комсомольці колгоспу були першими зачинателями змагання за ударну працю. Кращих ударників призначали ланковими та бригадирами.
В роки довоєнних п'ятирічок відчутні зміни сталися на Томашпільському цукровому заводі. 1934 року почалася його повна реконструкція, завдяки чому потужність підприємства зросла до 1936 року на третину. В останньому передвоєнному році завод давав продукції майже на 3 млн. крб. На підприємстві широко розгорнулося соціалістичне змагання між бригадами й окремими робітниками. В соціалістичне змагання включилися робітники й інших підприємств селища.
Подією в житті робітників підприємств стало запровадження трудових книжок. Першу книжку урочисто вручили токареві цукрового заводу Д. П. Сарнецькому, який пропрацював на підприємстві 43 роки. В книжці відзначалася його зразкова стахановська робота. В липні 1936 року Томашпіль і села району вдруге відвідав голова ВУЦВК Г. І. Петровський. Трудівники району розповіли йому про соціалістичні перетворення й свої досягнення в господарському й культурному житті. За високі виробничі успіхи тракторист МТС Д. М. Ситник був
Дивиться також інші населені пункти району: