Сторінка 7 з 7
їдалень, ресторан, кафе, 40 промтоварних і продовольчих магазинів. Споруджено триповерхове приміщення центрального універмагу. З 1958 року в місті курсують автобуси.
У Козятині є 2 лікарні на 330 ліжок, районна поліклініка, протитуберкульозний диспансер на 50 ліжок. В них працюють 107 лікарів, ЗО фельдшерів, 238 медсестер.
Щороку 500 козятинських залізничників з родинами відпочивають у своєму пансіонаті на березі Чорного моря, кожного вихідного дня гостинно відчиняються двері одноденного будинку відпочинку поблизу с. Медведівки. Для дітей транспортників у мальовничих місцевостях відкрито два піонерські табори.
У 1969/1970 навчальному році діяли 9 середніх і восьмирічних шкіл, в яких навчалося 5710 учнів. З 1957 року працює музична школа, є також профтехучилище. Близько 50 років трудилася на ниві народної освіти вчителька О. М. Бондарчук. їй присвоєно звання заслуженого вчителя Української РСР, нагороджено орденом Леніна. Виявляючи високе довір'я народній учительці, трудящі міста неодноразово обирали її депутатом Вінницької обласної Ради. Вона обиралася членом це профспілки працівників початкової і середньої школи УРСР, брала участь у республіканській та всесоюзній конференціях прихильників миру.
Значна частина мешканців Козятина працює в різних громадських організаціях, лише групи сприяння народному контролю охоплюють 4 тис. чоловік. Партійних організацій в місті - 58, комуністів - 2500.
На багатьох підприємствах створено комсомольсько-молодіжні колективи - добра школа трудового виховання молоді. Всього комсомольських організацій в місті 48, у них на обліку понад 2600 комсомольців.
Сотні мешканців міста полюбляють спорт, вони об'єднані в 32 фізкультурні колективи. Особливою популярністю користується народний університет фізкультури і спорту, який у 1965 році завоював перше місце в республіканському і друге - у всесоюзному конкурсі-огляді. В місті споруджено палац спорту, будується плавальний басейн.
Трудящі підвищують свої знання в народних університетах культури, здоров'я, технічного прогресу, економічних знань, в університеті для батьків. Справжніми вогнищами культури в місті є залізничний клуб ім. братів Валдаєвих та районний будинок культури. Тут працюють лекторії, музичні студії, гуртки художньої самодіяльності, демонструються кінофільми, виступають артисти театрів України. У місті є районна, міська та дитяча бібліотеки. Лише районна бібліотека має понад 50 тис. томів. Споруджено новий широкоекранний кінотеатр «Мир» на 600 місць. У будівництві його брала активну участь громадськість. З 1967 року при локомотивному депо діє музей революційної, бойової і трудової слави, експозиція якого відображає героїчну історію робітничого колективу. На мітинг з приводу відкриття музею прибули ветерани депо, комсомолець 20-х років контр-адмірал Л. Ф. Колишев, член КПРС з 1917 року М. І. Мельник та інші земляки. Понад 70 працівників транспорту нагороджено значком «Почесному залізничнику». Двадцять ветеранів праці - кавалери ордена Леніна. Урочисто відзначили залізничники в жовтні 1971 року сторіччя заснування локомотивного депо.
Уродженцями Козятина є поет В. К. Карпеко, доктор сільськогосподарських наук, професор Львівського сільськогосподарського інституту І. Д. Нечипорук. Починали свій трудовий шлях у Козятині професор Московського авіаційного інституту Г. Г. Гахун, член-кореспондент АН УРСР Б. М. Бабій, маршал артилерії Ю. П. Бажанов.
Одним життям з усім радянським народом живе і трудиться місто залізничників Козятин. У напруженому трудовому ритмі його відчувається биття могутнього пульсу нашої неосяжної країни, яка йде по шляху до комунізму.
Дивиться також інші населені пункти району: