Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Оратів

Сторінка 3 з 5
делегатів від Оратова на Київський губернський з'їзд комнезамів.
В період відбудови господарства трудящим Оратова довелося долати серйозні труднощі. Між селянами було розподілено 1740 десятин колишньої поміщицької і церковної землі. Але не вистачало робочих рук, щоб обробити її - багато місцевих жителів ще перебували в лавах Червоної Армії. Бракувало тягла, реманенту, насіння. В 1920 році 50 селянських господарств змогли посіяти 20 десятин цукрових буряків, а в 1925 році ЗО бідняцьких сімей, що об'єдналися в товариство спільного обробітку землі, - лише 47 га зернових.
1922 року в Оратові утворився партійний осередок, до нього входили три члени партії і кілька чоловік співчуваючих. Цього року містечко відійшло до Уманського повіту, а з березня 1923 року стало районним центром. У червні 1925 року Оратівський район увійшов до складу Уманського округу.
Велику роботу проводив у цей час комітет незаможних селян. Була організована допомога сиротам, голодуючим Росії. Населення Оратова брало участь у відбудові залізничної колії. Налагоджувалися освіта і культурне життя. 1920 року в колишньому поміщицькому будинку відкрили лікарню на 10 ліжок, де працював один лікар. 1925 року прибуло ще два лікарі, у т. ч. Є. Д. Самгородецька, якій пізніше присвоїли звання заслуженого лікаря Української PСP. Відкрили початкову школу, хату-читальню, організували гуртки ліквідації неписьменності.
У 1928-1929 pp. організувалися два невеликі колгоспи, а наступного року вони разом з ТСОЗом злилися в одну артіль - «Більшовик». Головою її був Я. А. Коха- нюк. Колгосп об'єднував 433 господарства, 1801 га землі, мав сільськогосподарські машинил і реманент. 1930 року організовано ще один колгосп- «Червоний схід», створено Оратівську МТС. Серед колгоспників було 13 комуністів, 32 комсомольці. В період весняно-літніх робіт працювали їдальня на 300 чоловік, дитячі майданчики. Площа всіх угідь Оратова на той час становила 3195 га, з них 474 га садибної землі, 2721 га орної.
1932 року Оратівський район відійшов до Київської області.
Перед членами колгоспу «Більшовик» стояли складні завдання. Ще невисоким був рівень механізації основних сільськогосподарських робіт колгоспу. У 1934 році питома вага робіт, що їх виконувала МТС у колгоспному виробництві, становила лише 64 проц., навантаження на одного коня - 18,6 гектара. В колгоспі було всього 65 коней, кілька робочих волів, 13 корів, 58 свиней. Велику допомогу для зміцнення свого господарства артіль одержала від держави. До 1934 року вона використала 12 тис. крб. держкредиту. В 1935 році колгосп збудував зерносховище, розпочав спорудження тваринницьких приміщень - великої стайні і корівника. В МТС було організовано підготовку трактористок без відриву від виробництва. Ора- тівські комсомолки М. Гаврищук, Г. Назарчук, Г. Сучак, ставши трактористками, очолили соціалістичне змагання за високу продуктивність праці серед механізаторів району.
10 січня 1939 року Оратівський район увійшов до складу Вінницької області.
Рік у рік зміцнював своє господарство колгосп «Більшовик», невпинно зростала трудова активність його членів, потужною стала Оратівська МТС. Трактористи С. А. Мордко, А. І. Глущенко, І. К. Швець, М. В. Кравчук були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року. У 1940 році МТС мала 100 тракторів, десятки інших сільськогосподарських машин, які забезпечилигмеханізацію основних процесів сільськогосподарського виробництва колгоспу. За довоенний час колгосп «Більшовик» побудував 19 господарських приміщень, у т. ч. 15 тваринницьких. Зміцнення господарства артілі позначилось і на підвищенні добробуту колгоспників. Кожен колгоспний двір у селі мав корову, свині, птицю. В середньому колгоспна сім'я з двома працездатними одержувала, крім грошової оплати, 100 пудів хліба - по 3 кг на трудодень. На заощаджені кошти колгоспники звели 150 житлових будинків. В Оратові з'явилися нові промислові підприємства - маслозавод, промкомбінат, млинзавод, планувалось будівництво цукрового заводу.
Значно поліпшилася служба охорони здоров'я. В Оратові працювала лікарня на 35 ліжок, амбулаторія.
Розвивалися також освіта й культура села. 1930 року початкову школу перетворили на семирічку, а в 1934 році вона стала середньою. Напередодні війни у ній вчилося 500 дітей. Відкрилася заочна школа. 1923 року в Оратові відкрито районний сельбуд. Під час капітального ремонту в 1937 році до нього добудували п'ять великих кімнат, зал, встановили кіноапаратуру. Завирувало життя в гуртках художньої самодіяльності. В будинку культури читали лекції, проводили конференції, урочисті вечори, виступали артисти Вінниці, Одеси та інших міст. Місцеві аматори поставили кілька п'єс класиків української драматургії, радянських письменників. 7 березня 1939 року урочисто пройшов вечір вшанування великого українського поета Т. Г. Шевченка. Районна бібліотека, книжковий фонд якої зріс у 1939 році до 12 тис. томів, організовувала пересувки з творів художньої, суспільно-політичної та сільськогосподарської літератури.


Оратів