Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після XV з'їзду ВКП(б) в Гранові поглибився процес кооперування. На початку 1930 року з 32 тяглових гуртків створилося 12 ТСОЗів. Пізніше вони укрупнилися й перейшли на Статут сільськогосподарської артілі, їх у селі стало п'ять. Очолили колгоспи посланці робітничого класу - двадцятип'ятитисячники. Куркулі намагалися будь-що зірвати колгоспне будівництво. Влітку 1932 року вбили з-за рогу заступника голови колгоспу І. К. Міщенка,
Крім колгоспів, у Гранові організовано риборадгосп «П'ятирічка». При Гранівській МТС, створеній 1932 року, працювали Курси трактористів. Невпинно зростав обсяг робіт, виконуваних механізаторами.
Організаційно-господарським зміцненням колгоспів району, вихованням колгоспного активу займався політичний відділ Гранівської МТС. У травні 1934 року на садибі МТС організовано сільськогосподарську виставку, на якій демонструвалися досягнення колгоспів та шкіл. Близько 1000 експонатів розмістили у відділах рільництва, садівництва, городництва, бджільництва, тваринництва, кустарних виробів тощо. На виставці можна було також ознайомитися з сільськогосподарською літературою, формами і методами агітаційно-масової і культурно-освітньої роботи.
Колгоспи Гранова успішно розвивалися. Наприкінці 30-х років колгоспники одержували на трудодень по 4-8 кг зерна. У селі працювали середня школа, клуб із залом на 300 глядачів, бібліотека; лікарня на 25 ліжок, дитячі ясла, кілька магазинів, їдальня. Комсомольці обладнали стадіон, насадили багато плодових та декоративних дерев.
Багатства нашої землі, її соціалістичний лад не давали спокою німецько-фашистським варварам. Прагнучи скористатися здобутками радянських людей, гітлерівці нав'язали СРСР криваву війну. Стіною стали на захист Вітчизни й гранівці. Близько 1 тис. чоловік ііішло на фронт. 27 липня 1941 року гітлерівці вдерлися до Гранова. Окупанти створили управу на чолі з старостою, штат поліцейських, які разом з німецькими загарбниками знищували культурні та господарські цінності, вистежували військовополонених, що втекли й переховувалися в селі, комуністів та їх сім'ї, радянських активістів, молодь. За час окупації понад 450 юнаків і дівчат вигнали в німецьке рабство. Селяни не виконували натуральних поставок, накладених на них, ухилялися від роботи. Окупанти та їх найманці жорстоко карали і знищували людей, що чинили опір. Так загинуло 70 жителів села.
В червні 1942 року в Гранові почала діяти підпільна організація, яку очолив І. С. Кальницький. Організація об'єднала 12 патріотів, називалася вона «загоном імені Леніна». Підпільники мали зв'язок з міжрайонним підпільним партійним комітетом і партизанським загоном. Завдання одержували через зв'язкових штабу загону і допомагали народним месникам розповсюджувати листівки, збирати відомості про розташування німецьких військ, їх озброєння. Окупанти дізналися про організацію. Вони схопили комуністів Ф. П. Маркелова та Г. О. Закревського і закатували їх. У червні 1943 року підпільники змушені були залишити село і перейти в діючий партизанський загін.
12 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили село від німецьких окупантів. Сумну картину являв собою Гранів - загарбники спалили 17 будинків, зруйнували культурно-освітні заклади, вирубали сквери і сади, розграбували колгоспи.
В авангарді боротьби за відбудову йшли комуністи і комсомольці, які словом і ділом показували приклад у роботі, ставали на ті ділянки колгоспного виробництва, де були найбільші труднощі. Найперше зібрали насіння для сівби, відремонтували плуги, борони, культиватори та інший реманент. Було укомплектовано бригади, ланки. Корови стали основною тягловою силою.
Сільська Рада подбала про відбудову школи, лікарні, клубів та побутових установ. Учителі спільно з учнями обладнали шкільні кімнати, заготовили паливо, зібрали кілька десятків підручників. Через місяць після визволення у школі почалося навчання.
Важкими були перші повоєнні роки, але сільські трудівники долали всі перешкоди. Поступово налагоджувалися колгоспні справи: в 1947 році відбудовано чотири колгоспи, стала до ладу МТС. А наприкінці четвертої п'ятирічки кожний із колгоспів в середньому одержав по 20 цнт жита, 23 - пшениці, 28 - кукурудзи, 290 цнт цукрових буряків з гектара. Від корови в середньому надоювали по 1770 кг молока. Це стало можливим завдяки збільшенню сільськогосподарської техніки, механізації тваринницьких ферм.
У 1950 році з чотирьох колгоспів створено одне велике господарство - артіль ім. Леніна, яке згодом розукрупнили на два - ім. Леніна та ім. Сталіна. Колгосп ім. Сталіна 1962 року дістав нову назву - ім. XXII з'їзду КПРС. Обидва господарства існують донині. За колгоспами закріплено 5988 га
Гранів
Сторінка 4 з 5
учнів, працювало 35 учителів. У цей час у селі відкрили трирічну школу сільської молоді, яку пізніше перетворено на школу колгоспного учнівства. Вона працювала за програмою семирічної школи з агрономічним ухшіом. Тут готували кадри бригадирів, ланковиі, обліковців.Після XV з'їзду ВКП(б) в Гранові поглибився процес кооперування. На початку 1930 року з 32 тяглових гуртків створилося 12 ТСОЗів. Пізніше вони укрупнилися й перейшли на Статут сільськогосподарської артілі, їх у селі стало п'ять. Очолили колгоспи посланці робітничого класу - двадцятип'ятитисячники. Куркулі намагалися будь-що зірвати колгоспне будівництво. Влітку 1932 року вбили з-за рогу заступника голови колгоспу І. К. Міщенка,
Крім колгоспів, у Гранові організовано риборадгосп «П'ятирічка». При Гранівській МТС, створеній 1932 року, працювали Курси трактористів. Невпинно зростав обсяг робіт, виконуваних механізаторами.
Організаційно-господарським зміцненням колгоспів району, вихованням колгоспного активу займався політичний відділ Гранівської МТС. У травні 1934 року на садибі МТС організовано сільськогосподарську виставку, на якій демонструвалися досягнення колгоспів та шкіл. Близько 1000 експонатів розмістили у відділах рільництва, садівництва, городництва, бджільництва, тваринництва, кустарних виробів тощо. На виставці можна було також ознайомитися з сільськогосподарською літературою, формами і методами агітаційно-масової і культурно-освітньої роботи.
Колгоспи Гранова успішно розвивалися. Наприкінці 30-х років колгоспники одержували на трудодень по 4-8 кг зерна. У селі працювали середня школа, клуб із залом на 300 глядачів, бібліотека; лікарня на 25 ліжок, дитячі ясла, кілька магазинів, їдальня. Комсомольці обладнали стадіон, насадили багато плодових та декоративних дерев.
Багатства нашої землі, її соціалістичний лад не давали спокою німецько-фашистським варварам. Прагнучи скористатися здобутками радянських людей, гітлерівці нав'язали СРСР криваву війну. Стіною стали на захист Вітчизни й гранівці. Близько 1 тис. чоловік ііішло на фронт. 27 липня 1941 року гітлерівці вдерлися до Гранова. Окупанти створили управу на чолі з старостою, штат поліцейських, які разом з німецькими загарбниками знищували культурні та господарські цінності, вистежували військовополонених, що втекли й переховувалися в селі, комуністів та їх сім'ї, радянських активістів, молодь. За час окупації понад 450 юнаків і дівчат вигнали в німецьке рабство. Селяни не виконували натуральних поставок, накладених на них, ухилялися від роботи. Окупанти та їх найманці жорстоко карали і знищували людей, що чинили опір. Так загинуло 70 жителів села.
В червні 1942 року в Гранові почала діяти підпільна організація, яку очолив І. С. Кальницький. Організація об'єднала 12 патріотів, називалася вона «загоном імені Леніна». Підпільники мали зв'язок з міжрайонним підпільним партійним комітетом і партизанським загоном. Завдання одержували через зв'язкових штабу загону і допомагали народним месникам розповсюджувати листівки, збирати відомості про розташування німецьких військ, їх озброєння. Окупанти дізналися про організацію. Вони схопили комуністів Ф. П. Маркелова та Г. О. Закревського і закатували їх. У червні 1943 року підпільники змушені були залишити село і перейти в діючий партизанський загін.
12 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили село від німецьких окупантів. Сумну картину являв собою Гранів - загарбники спалили 17 будинків, зруйнували культурно-освітні заклади, вирубали сквери і сади, розграбували колгоспи.
В авангарді боротьби за відбудову йшли комуністи і комсомольці, які словом і ділом показували приклад у роботі, ставали на ті ділянки колгоспного виробництва, де були найбільші труднощі. Найперше зібрали насіння для сівби, відремонтували плуги, борони, культиватори та інший реманент. Було укомплектовано бригади, ланки. Корови стали основною тягловою силою.
Сільська Рада подбала про відбудову школи, лікарні, клубів та побутових установ. Учителі спільно з учнями обладнали шкільні кімнати, заготовили паливо, зібрали кілька десятків підручників. Через місяць після визволення у школі почалося навчання.
Важкими були перші повоєнні роки, але сільські трудівники долали всі перешкоди. Поступово налагоджувалися колгоспні справи: в 1947 році відбудовано чотири колгоспи, стала до ладу МТС. А наприкінці четвертої п'ятирічки кожний із колгоспів в середньому одержав по 20 цнт жита, 23 - пшениці, 28 - кукурудзи, 290 цнт цукрових буряків з гектара. Від корови в середньому надоювали по 1770 кг молока. Це стало можливим завдяки збільшенню сільськогосподарської техніки, механізації тваринницьких ферм.
У 1950 році з чотирьох колгоспів створено одне велике господарство - артіль ім. Леніна, яке згодом розукрупнили на два - ім. Леніна та ім. Сталіна. Колгосп ім. Сталіна 1962 року дістав нову назву - ім. XXII з'їзду КПРС. Обидва господарства існують донині. За колгоспами закріплено 5988 га