Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ольгопіль

Сторінка 3 з 5
бурякову спілку «Праця». Наступного року створено першу сільськогосподарську артіль «Початок». Організаторами її стали ольгопільські бідарі. До артілі вступив С. М. Крайнюк, демобілізований з лав Червоної Армії. Його й обрали головою артілі, та життя Крайшока скоро обірвала бандитська куля. Господарство об'єднувало 25 га землі, мало 3 пари коней та пару волів. Незважаючи на великі труднощі, через рік кількість членів
його подвоїлась. Такими були перші кроки переходу до колективного господарювання.
Місцеві куркулі вели шалену агітацію проти створення колективних господарств. Вони випускали провокаційні відозви, підкидали листівки-погрози активним членам кооперативу, псували артільний інвентар, калічили робочих коней, саботували хлібозаготівлі. Крім артілі, в Ольгополі на той час ще нараховувалось 1983 одноосібних господарства. їм не вистачало насіння, тяглової сили. В середньому на душу населення припадало 0,72 десятини землі, один плуг - на 10 і один культиватор - на 62 десятини; 43 проц. господарств були без інвентарними. Одноосібні господарства збирали невеликі врожаї.
Шлях до піднесення сільського господарства був лише один - колективізація. Наслідуючи приклад бідняцьких сімей, що спільно обробляли землю в артілі «Початок», переважна більшість селян-середняків Ольгополя за 1929-30 роки об'єдналася в сільськогосподарські артілі «Працівник», «Ленінський шлях», «Червона нива», «Червоний Жовтень» та «Нове життя». Ольгопіль став селом суцільної колективізації.
В організаційному й господарському зміцненні колгоспів значну роль відіграла Ольгопільська МТС. У березні 1934 року в ній нараховувалось 40 тракторів та багато іншої техніки, використання якої вимагало досвідчених кадрів механізаторів. Для підготовки їх в Ольгополі відкрили училище механізації сільського господарства. За 20 років (з 1934 року) ним було підготовлено 682 бригадири тракторних бригад, 2557 трактористів, 2189 комбайнерів, 1009 шоферів - всього 20 тис. механізаторів.
Колгоспи швидко міцніли. За другу п'ятирічку врожайність цукрових буряків подвоїлась. А ланка О. І. Швидкої з колгоспу «Червоний Жовтень» зібрала урожай утричі більший. За здану надпланову продукцію вона одержала понад 3 тис. крб. премії. За ударну працю та високі виробничі показники 18 колгоспників Ольгополя занесені до Книги пошани ВСГВ.
Чималих успіхів досягли трудящі Ольгополя за довоєнні роки в культурному й громадському житті. На кінець 1922 року в селі вже працювало 5 трудових і одна професійна школи. Розгорнули роботу 3 клуби, 2 хати-читальні, 2 бібліотеки. Вперше У повіті для дітей трудящих відкрили музичну школу та дитячий садок. Організували 2 школи для дорослих, 17 пунктів лікнепу. Тяжку спадщину минулого -
За р ішенням к у л ьт к о м і с і і сільської Ради й активною участю комсомольців та вчителів було організовано товариство дослідників природи й охорони культурних цінностей краю.
З 1934 року почала працювати середня школа. Вона відкрилася у двоповерховому будинку, мала фізичний і хімічний кабінети, бібліотеку. Вчителі брали активну участь у громадсько-культурному житті села. Під їх керівництвом працювали хорові і драматичний гуртки, струнний оркестр та спортивні секції.
Старий повітовий Ольгопіль одержував до 1917 року 50 газет та 5-6 журналів, їх читали поміщики, урядовці та попи. У 1936 році трудящі Ольгополя передплачували близько тисячі примірників газет та майже 100 журналів. У п'ять разів зросли фонди бібліотеки.
Медичне обслуговування жителів здійснювала дільнична лікарня, акушерський пункт. Напередодні війни районний центр Ольгопіль став упорядкованим селом.
Напад фашистської Німеччини на Країну Рад на деякий час затримав його дальше зростання. Трудящі Ольгополя стали зі зброєю в руках на захист Батьківщини. Першими добровольцями на фронт пішли О. Я. Довгопола, Г. І. Заміховський, Л. С. Косаренко, М. Д. Костюк, В. Я. Поліщук, Н. Я. Семененко. Близько 800 жителів села билися на фронтах Великої Вітчизняної війни.
26 липня 1941 року німецько-румунські фашисти захопили Ольгопіль.
Радянські люди не мирилися з окупаційним режимом і піднімалися на збройну боротьбу проти ворога. В Ольгополі з лютого 1942 до 22 березня 1944 року діяла підпільна група, яку очолив комуніст Ю. М. Копач. Друга підпільна група комуніста О. Д. Матвійчука діяла з лютого 1942 по березень 1944 року. Підпільники чинили диверсійні акти. Вони спалили склад з хлібом, зруйнували залізничну колію між станціями Бершадь-Дохно.
7 січня 1944 року група ольгопільських підпільників, керована Ю. М. Копачем, була виказана зрадниками. В будинку лісника, члена підпільної організації А. П. Татарика, Ю. М. Копач та ще деякі підпільники полягли у нерівному бою з жандармами. Загинули й лісник А. П. Татарик та його дружина Г. А. Татарик. У жовтні 1943 року була створена Ольгопільська підпільно-партизанська група


Ольгопіль