Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бершадь

Радість від успіхів у радянському та господарському будівництві була затьмарена звісткою про смерть В. І. Леніна. Понад 3 тис. трудящих Бершаді та навколишніх сіл 23 січня 1924 року зібрались на траурний мітинг, щоб заявити про свою відданість ленінським заповітам. Тільки робітниками цукрового заводу було подано 19 заяв з проханням прийняти до лав партії.

За роки відбудови народного господарства зросло політичне та економічне значення Бершаді в губернії. 1922 року Бершадь стала центром Ольгопільського повіту» Тепер у місті працювало чотири школи, два лікнепи, клуб, районна бібліотека. Поліпшилося й медичне обслуговування: в лікарні працювали 17 медпрацівників.
Трудівники Бершаді в складних міжнародних умовах, коли імперіалістичні уряди всіляко намагалися зірвати соціалістичне будівництво, активно зміцнювали обороноздатність країни. Вони дружно включились у «тиждень оборони» 1927 року й відрахували дводенний заробіток на побудову літаків «Службовець», «Харчовик» та інших.
Соціалістична перебудова сільського господарства тривала. Крім раніше створених кооперативних об'єднань селян, у березні 1928 року виникає ТСОЗ «Геть злидні». З метою зміцнення невеликих господарств, кращого використання знарядь виробництва в районі створили чотири кущові об'єднання колективів, з машинно- кінними станціями у кожному. В самій Бершаді колективи об'єдналися в кущ у складі трьох колгоспів - ім. Ворошилова, ім, Будьонного, «П'ятирічка за 4 роки». Головою куща став двадцятип'ятитисячник М. А. Красилін, робітник з Донбасу. Бершадська спілка цукровиків направила до колгоспів кращих робітників цукрового заводу, комуністів П. В. Постеля, М. І. Демчука та передовика виробництва М. Ф. Топара.
Проведені заходи сприяли кращій організації праці в сільському господарстві, піднесенню творчої ініціативи трудівників. Колгоспник артілі ім. Ворошилова С. Плахотнюк сконструював ручний підживлювач, який був прийнятий обласною комісією і рекомендований для використання всіма колгоспами. З року в рік зростала врожайність колгоспних ланів, підвищувався добробут трудівників. Збільшувалась вагомість трудодня. В передвоєнні роки у колгоспах Бершаді на трудодень припадало понад три кілограми зерна. За сумлінну працю трудівники колгоспів Бершаді дістали право взяти участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1939 року.
У розвиток сільськогосподарського виробництва зробили великий внесок механізатори Бершадської МТС, створеної у березні 1930 року. В 1932 році вона обслуговувала 35 колгоспів, що мали близько 20 тис. га орної землі. Але на шляху виконання намічених планів в цей період були й труднощі. Партійна організація провела значнуроботу,щобзміцнити механізаторські кадри і трудову дисципліну. Все це дало позитивні наслідки: підвищилась якість обробітку землі, поліпшилося використання техніки. Зразком для всіх працівників МТС була бригада, яку очолював І. Д. Синявський, нагороджений 1935 року орденом «Знак Пошани». Бершадська МТС перетворилась на одну із найбільших і кращих в області. Напередодні війни колгоспні лани обробляли вже 48 тракторів.
Внаслідок успішної реконструкції спиртового заводу продуктивність його зросла напередодні війни в порівнянні з 1925 роком у 4 рази. Значну роботу здійснив колектив цукрового заводу щодо перетворення підприємства з відсталого у передове. Кількість робітників зросла у довоєнний час до 700 чоловік, а продукція становила 200 тис. пудів цукру на рік.
Суттєво змінилося становище численних дрібних артілей бершадських ремісників. Всі вони були об'єднані у шість промислових артілей, де працювало понад 600 робітників. А одна з них перетворилася на меблеву фабрику.
Роки соціалістичних перетворень були наповнені для трудівників Бершаді досягненнями у розвитку культури, охорони здоров'я. Про щасливе життя робітників, селян та службовців міста за радянських часів, їх трудові звершення розповідала районна газета «Соціалістичний шлях», що почала виходити з 1932 року. 1936 року в новому приміщенні відкрили бібліотеку. Молодь набувала знання в середній, педагогічній та медичній школах, на учительських курсах. Бершадці любили свій літній театр. Діти трудівників охоче відвідували палац піонерів. Поліпшили медичне обслуговування населення працівники районної лікарні, яку очолював хірург Г. Я. Будкевич. Він ЗО років свого життя віддав благородній справі охорони здоров'я трудящих. Вдячні жителі Бершаді увічнили пам'ять заслуженого лікаря Української РСР, назвавши його ім'ям одну з вулиць міста і встановивши меморіальну дошку на будинку лікарні, де працював талановитий хірург.
Виконуючи інтернаціональний обов'язок, трудящі Бершаді неодноразово збирали кошти на допомогу республіканським військам Іспанії. Значні кошти надходили від бершадців у фонд зміцнення обороноздатності нашої країни, на рахунок добровільних організацій Червоного Хреста та Тсоавіахіму.
За роки соціалістичного будівництва Бершадь стала промислово-аграрним центром півдня області. Але її мирне життя було перервано війною. Вже 29


Бершадь