Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вінниця

династій. До них, зокрема, належить родина Д. А. Жмура. На підприємство він прийшов комсомольцем ще в 1922 році, брав участь у його відбудові. Почав роботу рядовим слюсарем і став начальником сірчанокислотного цеху, вступив до партії. Його три сини - Анатолій, Валерій і Юрій та дві невістки - Тамари трудяться на комбінаті. Всі вони працюють завзято, мають вищу або середню освіту, живуть у достатку. Високих показників домігся старший апаратник суперфосфатного цеху В. Я. Шевлюга. Не перший рік він віддає свій труд і творчість підприємству. Разом з товаришами по праці Шевлюга примусив швидше обертатись камери безперервної дії, удосконалив виробництво суперфосфату. Це дало змогу цехові за два роки восьмої п'ятирічки вийти на рубіж 1970 року.
На колишньому пустирі на 32 гектарах з'явилися світлі корпуси нового шарико- підшипникового заводу, що включився у виробництво напередодні 50-річчя Великого Жовтня. Його споруджувала вся країна. Проект заводу розробляв Московський інститут «Гіпроавтопром», над технологічною частиною працювали куйбишевські вчені. Обладнання постачали заводи Ленінграда, Києва, Вітебська, Одеси, Москви, Чимкента, Воронежа. Підприємству були потрібні кадри. На допомогу йому прийшли заводи Москви Харкова, Куйбишева, Мінська Вони прийняли на навчання й під готували близько 700 наладчиків токарів, шліфувальників, слюсарів
На великі підприємства, осна щені за останнім словом техніки перетворились вінницькі взуттєва фабрика ім. Щорса, швейна фабрика ім. Володарського, кондитерська фабрика, м'ясокомбінат. У ювілейному 1967 році колективу м'ясокомбінату вручили пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів Союзу РСР та ВЦРПС. Олієжиркомбінату тоді щ присвоєно звання підприємства високої культури.
Промисловість міста розвивається на науковій основі. Заводи і фабрики підтримують постійний зв'язок з місцевими вузами й науковими центрами країни. Інженери хімічного комбінату спільно з працівниками Ленінградського технологічного інституту розробили технологію виробництва концентрованої екстракційної ортофосфорної кислоти і потрійного суперфосфату. Ленінградські вчені допомогли колективу освоїти випуск складнозмішаних добрив. Окремі важливі проблеми виробничого характеру розв'язано у співдружбі з Дніпропетровським хіміко-технологічним інститутом, політехнічними інститутами Києва, Харкова й Одеси. За розробку нових технологічних процесів і впровадження їх у виробництво директор комбінату І. П. Худолій та інженери Є. А. Малишева, Б. К. Чорний, Д. М. Шевченко одержали авторські свідоцтва.
Знаменним для трудящих Вінниці став ювілейний 1970 рік. У змаганні за гідну зустріч 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна включились усі вінничани. В ході цього змагання були примножені успіхи, досягнуті колективами підприємств і будов за попередні роки. Колектив м'ясокомбінату нагороджено орденом Жовтневої Революції.
12 колективів - переможців соціалістичного змагання - занесено до обласної Ленінської Книги трудової слави. Серед них - олієжировий комбінат, трикотажна фабрика, радіоламповий завод, будівельно-монтажне управління крупнопанельного домобудування та ін. До цієї Книги внесено імена робітника взуттєвого об'єднання Д. Бондаря, монтера вузла зв'язку В. Т. Грушу, робітниці радіолампового заводу С. Г. Музиченко, бригадира слюсарів підшипникового заводу В. І. Стахмича, доцента педінституту І. Ф. Нелюбо вої. За трудові успіхи Ленінськими ювілейними почесними грамотами ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС нагороджено м'ясокомбінат, центральний універмаг. Ленінськими ювілейними почесними грамотами ЦК КП України, Президії Верховної Ради У РСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради відзначені електротехнічний завод, шкіряно-галантерейна фабрика, завод залізобетонних конструкцій, автобаза № 1 автотресту Головпромтранспорту. Ювілейними Ленінськими медалями нагороджено понад 13 тисяч вінничан.
В ювілейному році ще більше зміцніли дружні зв'язки робітників Вінниці з колгоспним селянством області. Здійснюючи рішення липневого (1970 р.) Пленуму ЦК КПРС, в яких накреслено чітку програму дальшого розвитку сільського господарства, трудящі Вінниці посилили шефську допомогу колгоспам та радгоспам області. Колектив робітників будівельно-монтажного управління «Хімбуд»
у колгоспі ім. Шевченка с. Великих Крушлинців Вінницького району обладнав літні табори для худоби, спорудив гараж, механічну майстерню, дитячий садок тощо. Будівельники разом з сільськими механізаторами лагодять техніку, збирають урожай. Робітники радіолампового заводу в колгоспі ім. Горького села Біркова Літинського району механізували трудомісткі процеси на фермах. У місті немає такого підприємства, яке б не шефствувало над одним із колгоспів області.
У 1970 році промисловість Вінниці за один день виробляла у 5 разів більше продукції, ніж усі підприємства міста до революції протягом року. Щодня підпри