Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Головною метою був поступовий перехід до колективного господарювання. Перше колективне господарство організували в Джулинці 1923 року. Це був ТСОЗ «Крок до соціалізму», який об'єднував 7 сімей (34
чоловіка, з них 20 працездатних). Колектив мав 6 коней, 2 плуги, 3 вози, 6 борін і обробляв 44 десятини орної землі. У господарстві працював агроном, під наглядом якого в землеробстві застосовували шестипільну сівозміну. Крім господарських справ, члени ТСОЗу вирішували інші питання соціалістичного будівництва на селі. Вони поставили завдання ліквідувати неписьменність членів колективу та їх сімей, передплачували газети й журнали, провадили політико-роз'яснювальну роботу серед населення Джулинки.
У 1924 році село стає районним центром Тульчинського округу. На цей час тут було 1100 дворів і 4057 чоловік населення. Значно зріс культурний рівень Джулинки. В селі працювали школа, лікнеп і бібліотека. Відкрився районний сільгосп- будинок, який проводив велику політико-виховну роботу. Селян обслуговувала лікарня й амбулаторія.
Боляче переживали джулинці смерть В. І. Леніна. Комуністичний осередок провів відкриті збори комуністів, комсомольців, членів КНС, всіх жителів села3, учасники яких поклялися йти шляхом, накресленим рідним Іллічем. Джулинській лікарні було присвоєно ім'я В. І. Леніна.
Зростав авторитет партійного осередку в селі, йото вплив на селянські маси. 1925 року він складався з 7 чоловік. Осередок проводив велику політико-виховну роботу серед населення. В селі працював гурток колективного читання. Жителі передплачували 20 примірників газет та журналів. У жовтнір925 року в Джулинці відбулося свято врожаю, відкрилася перша сільськогосподарська виставка, на якій було представлено 90 кращих селянських господарств.
У 1927 році в Джулинці налічувалося 1176 дворів, проживало 4413 чоловік. Господарство велося в основному одноосібно, а єдиний ТСОЗ «Крок до соціалізму» об'єднував тільки частину незаможників. Партійна організація багато попрацювала, прилучаючи селян до колективних форм господарювання.
Протягом 1929 року в селі утворилося ще три ТСОЗи: «Незаможник», ім. Леніна, «Червона зірка». Джулинські ТСОЗи об'єднували 105 бідняцьких господарств, які обробляли 447,8 га землі. Врожайність на усуспільнених ланах була значно вищою, ніж на одноосібних. Біднота наочно переконувалася в перевагах колективного господарства. Весною 1930 року утворився ТСОЗ - «13-річчя Жовтня».
Процес колективізації у Джулинці відбувався в складних умовах. Куркулі всіляко перешкоджали цій справі. У 1930 році деякі хлібороби почали розбирати худобу, реманент і кидати колективне господарство. Але комуністи, комсомольці
й активісти успішно викривали підступи ворогів.
Багато зробила для роз'яснення селянам суті ленінського кооперативного плану районна газета «Колгоспна праця», перший номер якої вийшов 27 грудня 1931 року. Газета ганьбила ворожі вчинки куркулів, пропагувала передовий досвід кращих колгоспів і переконувала селян в перевагах колективного господарства. В цьому ж році вона організовувала рейд перевірки стану колгоспів, а навесні 1932 року - змагання бригад колгоспів за кращу бригаду району і утворила грошовий фонд для преміювання передовиків змагання.
На кінець травня 1933 року в Джулинці утворилося три колгоспи: ім. Ворошилова, «Більшовик», «13-річчя Жовтня». Вони об'єднували 81 проц. господарств і близько 90 проц. усіх орних земель села. В колгоспах нараховувалося 329 коней, чимало рогатої худоби. Успіхи колективізації викликали лють ворогів колгоспного ладу. І в ці часи вони підмовляли колгоспників зволікати з посівною, вдавалися до економічних диверсій2.
У 1933 році колгоспи Джулинки вже добилися певних успіхів. Колгосп ім. Ворошилова був одним з кращих у районі. Особливо відзначилася бригада М. Трохименка, визнана переможцем обласного змагання за кращу колгоспну бригаду у весняній посівній того року. Ударницею серед жінок-колгоспниць була П. Микитюк. На перший Всесоюзний з'їзд колгоспників джулинці делегували передовика колгоспного виробництва члена артілі ім. Ворошилова Ф. О. Печеного.
Важливою подією в історії села було створення в серпні 1933 року Джулинської МТС. Вона мала 24 трактори, які були розподілені між 5 бригадами і обслуговували 17 колгоспів. Велику роль у справі соціалістичного будівництва в цей період відіграв політвідділ МТС, в зоні діяльності якого 20 членів і кандидатів у члени партії, 14 комсомольських осередків були активною силою в боротьбі з залишками куркульства.
Джулинка
Сторінка 2 з 4
У цей час створюється комнезам, на чолі якого став Ю. Рублєвський. Комнезам всіляко підтримував бідняцьке селянство в його боротьбі з куркулями. Місцеві радянські органи розподілили між малоземельними 683 десятини землі, яку вилучили в 159 куркульських та багатоземельних господарствах.Головною метою був поступовий перехід до колективного господарювання. Перше колективне господарство організували в Джулинці 1923 року. Це був ТСОЗ «Крок до соціалізму», який об'єднував 7 сімей (34
У 1924 році село стає районним центром Тульчинського округу. На цей час тут було 1100 дворів і 4057 чоловік населення. Значно зріс культурний рівень Джулинки. В селі працювали школа, лікнеп і бібліотека. Відкрився районний сільгосп- будинок, який проводив велику політико-виховну роботу. Селян обслуговувала лікарня й амбулаторія.
Боляче переживали джулинці смерть В. І. Леніна. Комуністичний осередок провів відкриті збори комуністів, комсомольців, членів КНС, всіх жителів села3, учасники яких поклялися йти шляхом, накресленим рідним Іллічем. Джулинській лікарні було присвоєно ім'я В. І. Леніна.
Зростав авторитет партійного осередку в селі, йото вплив на селянські маси. 1925 року він складався з 7 чоловік. Осередок проводив велику політико-виховну роботу серед населення. В селі працював гурток колективного читання. Жителі передплачували 20 примірників газет та журналів. У жовтнір925 року в Джулинці відбулося свято врожаю, відкрилася перша сільськогосподарська виставка, на якій було представлено 90 кращих селянських господарств.
У 1927 році в Джулинці налічувалося 1176 дворів, проживало 4413 чоловік. Господарство велося в основному одноосібно, а єдиний ТСОЗ «Крок до соціалізму» об'єднував тільки частину незаможників. Партійна організація багато попрацювала, прилучаючи селян до колективних форм господарювання.
Протягом 1929 року в селі утворилося ще три ТСОЗи: «Незаможник», ім. Леніна, «Червона зірка». Джулинські ТСОЗи об'єднували 105 бідняцьких господарств, які обробляли 447,8 га землі. Врожайність на усуспільнених ланах була значно вищою, ніж на одноосібних. Біднота наочно переконувалася в перевагах колективного господарства. Весною 1930 року утворився ТСОЗ - «13-річчя Жовтня».
Процес колективізації у Джулинці відбувався в складних умовах. Куркулі всіляко перешкоджали цій справі. У 1930 році деякі хлібороби почали розбирати худобу, реманент і кидати колективне господарство. Але комуністи, комсомольці
й активісти успішно викривали підступи ворогів.
Багато зробила для роз'яснення селянам суті ленінського кооперативного плану районна газета «Колгоспна праця», перший номер якої вийшов 27 грудня 1931 року. Газета ганьбила ворожі вчинки куркулів, пропагувала передовий досвід кращих колгоспів і переконувала селян в перевагах колективного господарства. В цьому ж році вона організовувала рейд перевірки стану колгоспів, а навесні 1932 року - змагання бригад колгоспів за кращу бригаду району і утворила грошовий фонд для преміювання передовиків змагання.
На кінець травня 1933 року в Джулинці утворилося три колгоспи: ім. Ворошилова, «Більшовик», «13-річчя Жовтня». Вони об'єднували 81 проц. господарств і близько 90 проц. усіх орних земель села. В колгоспах нараховувалося 329 коней, чимало рогатої худоби. Успіхи колективізації викликали лють ворогів колгоспного ладу. І в ці часи вони підмовляли колгоспників зволікати з посівною, вдавалися до економічних диверсій2.
У 1933 році колгоспи Джулинки вже добилися певних успіхів. Колгосп ім. Ворошилова був одним з кращих у районі. Особливо відзначилася бригада М. Трохименка, визнана переможцем обласного змагання за кращу колгоспну бригаду у весняній посівній того року. Ударницею серед жінок-колгоспниць була П. Микитюк. На перший Всесоюзний з'їзд колгоспників джулинці делегували передовика колгоспного виробництва члена артілі ім. Ворошилова Ф. О. Печеного.
Важливою подією в історії села було створення в серпні 1933 року Джулинської МТС. Вона мала 24 трактори, які були розподілені між 5 бригадами і обслуговували 17 колгоспів. Велику роль у справі соціалістичного будівництва в цей період відіграв політвідділ МТС, в зоні діяльності якого 20 членів і кандидатів у члени партії, 14 комсомольських осередків були активною силою в боротьбі з залишками куркульства.